Читать «Сто загадок Симфосія. Переклад з латинської, коментарі-есеї Андрія Содомори» онлайн - страница 65

Андрій Содомора

Уже саме слово «багатство», що є синонімом грошей, криє в собі, з погляду античних, хибу (vitium): людині, щоб жити, потрібно не багато, а достатньо — щоб «не боліти, не мерзнути, не прагнути», себто не відчувати спраги. А втім, і «достаток», бачимо зі словників, — це вже не те, що в межах достатнього, — чого «доста», «досить» для людини, щоб забезпечувати себе необхідним, чого вимагає природа: «достаток» — це вже «велика кількість чого-небудь». Отож, «яке життя — така мова».

ХСII. Mulier quae geminos pariebat. Мати близнят

Mulier quae geminos pariebat

Plus ego sustinui quam corpus debuit unum; Tres animas habui, quas omnes intus alebam; Abscessere duae, sed tertia paene peregit.

Мати близнят

Більше я понесла, ніж одне має виносить тіло. Три було в ньому душі, їх усіх я всередині мала. Впору — дві відійшло; ледь третьої не позбулася.

* * *

Богинею рослинності, опікункою породіль була у римлян діва-мисливиця Діана (у греків — Артеміда). Відома вона як Ілітія, Люціна і Генітала. Їй, «триликій», бо під трьома йменнями вшановувалась, Горацій присвячує одну із своїх од (III, 22), уславляючи її, власне, як рятувальницю породіль (сапфічна строфа, якою складена ода, — теж м'якої, жіночої тональності):

Опікунко гір та лісів дрімучих! Триразовий клич породіллі вчувши, Ти — уже при ній: не даєш їй згинуть,         Діво трилика. Дар прийми — сосну, що мій дім окрила. Тут щорік тебе підживлю, веселий, Кров’ю кабана, який іклом збоку         Вдарити мітить.

Доречно зауважити, що Горацій був неодружений (caelebs). У своїх творах часто з великою теплотою згадував батька, який, дарма що був відпущеним на волю рабом, спромігся дати синові освіту у Римі й навіть послав його на «університетські» студії — до Афін. А от про маму (дивна річ!) немає згадки у жодному з його творів. Можливо, синівським почуттям до матері він виповнив незвичайно ніжну оду до Мельпомени (IV, 3), яка, схилившись над колискою немовляти, вдихнула у дитячі груди невгасну любов до поезії.

Автора «Загадок» і тут цікавить число «три»: одне тіло понесло в собі три душі. На думку античних матеріалістів (Лукрецій — їхній послідовник), тіло й душа — щось неподільне (іndividuum), двоєдине: вмирає тіло — вмирає, розпорошуючи свої крихітні «тільця», й душа. У нас «двоєдушні» — у переносному значенні — лицемірні люди, що «кривлять душею». Найвідоміші з близнят — Діоскури (сини Зевса), нерозлучні Кастор і Полідевк, які після смерті стали сузір'ям Близнят.

XCIII. Miles podagricus. Хворий на подагру воїн

Miles podagricus

Bellipotens olim, semper metuendus in armis, Sexque pedes habui, quos numquam nemo negavit; Nunc mihi vix duo sunt: inopem me copia reddit.

Хворий на подагру воїн