Читать «Князь Ігор. Слово о полку Ігоревім» онлайн - страница 301
Володимир Малик
Примечания
1
Руською землею в ті часи називалися землі на захід від лінії Одеса—Харків, а ще раніше — лише Київська земля.
2
Половці кочували на схід від цієї лінії.
3
Половцями наші предки називали кипчаків, тюркомовні племена, що кочували в полі (степу) між Волгою та Дунаєм. Пізніше мешканців степу стали називати степовиками, степняками.
4
Т а м г а — тавро, клеймо, родовий знак.
5
К о ш м а — повсть, товста ковдра з повсті.
6
О г н и щ а н и н — управитель князівських маєтків.
7
Т р е б а — жертвоприношення.
8
К у р т — вовк, вовками також називалися охоронці хана.
9
Г р и д н и ц я — велике приміщення в князівському палаці або прибудоване до нього для гриднів, тобто молодих князівських дружинників, та прийому гостей.
10
Історичний факт.
11
Т и с я ц ь к и й — начальник «тисячі», боярин, якому належала влада в місті.
12
Т і у н — управитель в маєтку князя або боярина.
13
П о п р и щ е — давня міра довжини. Також денний піший або кінний перехід.
14
С м е р д — селянин.
15
Н о г а т а — дрібна грошова одиниця в Київській Русі.
16
ґ о н т — тонкі дощечки.
17
В у й — дядько, брат матері.
18
Б л а в а т — волошка, а також шовкова тканина блакитного кольору.
19
К о щ і й — раб, смерд, кочовик; походить від половецького «коччі», «кощі» — кочовик.
20
К о р з н о — верхній одяг, схожий на плащ.