Читать «Князь Ігор. Слово о полку Ігоревім» онлайн - страница 298

Віднині ми повинні рішуче, без найменшого сумніву, ставити  ім’я  князя Володимира Галицького на  титульних сторінках усіх наступних видань цього  безсмертного твору — «Слова  о полку Ігоревім»!

ПРИМІТКИ

Полк  — це  слово  в різні  часи  мало  різне  значення: плем’я, народ, похід,  військова частина. Я вважаю, що в авторській традиційній назві  поеми його  не слід перекладати.

Ян Вишатич  — за  двісті  років  друкованого існування «Слова» ми звикли до штучного імені Боян. Насправді такого  співця не було. Він виник унаслідок помилки перших перекладачів та видавців твору. Цю  помилку виправив наприкінці 1995 року  відомий літературознавець, професор Київського університету ім.  Т.  Г.  Шевченка Василь Васильович Яременко, оприлюднивши свою  гіпотезу, що тепер  сприймається як аксіома, по Українському радіо.  Ось що він сказав при  цьому:  «Я задумався, чому наші  літописи іноді  зафіксовували  імена  людей  маловідомих або й зовсім невідомих, а про  такого  знаменитого барда, яким був Боян, ніде немає жодного слова. А чи  не  ховається в імені  Бояна інша  людина?» І він  по-новому розбив стародавній текст, що  колись писався всуціль  — «боянбобратіє». Але  тепер  учений покористувався словниковим складом української мови, а не  російської, як  це  зробив Мусін-Пушкін зі своїми консультантами. І в нього  вийшло щось  зовсім інше:  «Бо Ян-бо, братіє...» тут перше «бо» — сполучник підрядності, а друге «бо» — частка, що ставиться після  слів, яким надає  певного смислового  відтінку. У «Слові»  ця  частка зустрічається майже на  кожній сторінці... Отже, не Боян, а Ян! А це дуже поширене в той час ім’я. Зокрема так називався відомий київський боярин Ян Вишатич, що був воєводою Ярослава Мудрого та його  синів  і другом  літописця Нестора. Нестор зазначає, що  з його  слів  він  записав багато  історичних фактів, що  був він  високоморальною та смисленою, тобто освіченою, талановитою людиною, прожив на світі 90 літ, помер у 1108 році і похований у Києво-Печерській лаврі з великими почестями. Отже, не вигаданий Боян, а реальний київський боярин Ян був воєводою та співцем «давніх» князів, автором «ратних повістей» та героїчних пісень, що переказувалися й співалися його  далекими нащадками протягом багатьох десятиліть.

Редедя  — князь касогів, що  жили на  Північному Кавказі. Поєдинок між Редедею  та братом  Ярослава Мудрого Мстиславом відбувся в 1022 році.  Переміг Мстислав.

Руська  земля  — первісно це  Київська земля. Згодом — уся імперія Рюриковичів. Латинізована назва  «Росія»  була  введена Петром Першим, коли  у 1721 році  ним  була створена Російська імперія замість Великого князівства Московського, мешканців якого сусіди  називали по-різному: мошковами (татари), москалями  (поляки, українці), московитами (західні  європейці).