Читать «Тарас Шевченко. Твори у п"яти томах. Том 2» онлайн - страница 94
Тарас Григорович Шевченко
Подумали — сестра Морока… — Морок — «скіфський Плутон», — прим. Шевченка, — тобто, за віруванням скіфів, Морок — бог, володар підземного царства.
138
Фельдфебель — тут — цар Микола І.
Капрал Гаврилович Безрукий — Бібіков Дмитро Гаврилович, генерал-губернатор Київщини, Поділля й Волині в 1837–1852 рр., реакціонер і самодур (справді не мав лівої руки). Серед усіх тодішніх генерал-губернаторів виділявся цими своїми якостями.
Долгорукий — князь Долгоруков Микола Андрійович, генерал-губернатор Харківщини, Полтавщини та Чернігівщини в 1840–1847 рр.
139
Єфрейтор малий — М. Є. Писарєв, управитель канцелярії київського генерал-губернатора Бібікова.
140
Прафос — тут — у значенні мерзотник. У російській армії XVIII–XIX ст. ст. — солдат, до обов’язку якого входив нагляд за арештованими і виконання тілесних покарань.
141
Бивий (церк. — слов.) — колишній.
Сарданагіал — останній ассірійський цар (VII ст. до н. е.), його ім’я стало синонімом деспотизму. Тут, називаючи Сарданапала, Шевченко має на увазі Миколу І, такого ж деспота і самодура.
142
Феб — друге ім’я Аполлона — бог сонячного світла, покровитель мистецтва, поезії, музики у стародавніх греків і римлян. Сестра — одна з дев’яти його сестер, муз мистецтва і науки; йдеться, очевидно, про музу лірики Евтерпу.
143
У Версалі над злодієм… — Шевченко має на увазі французького імператора Наполеона III, який ліквідував у Франції республіканський лад і в 1851 р. оголосив себе імператором.
144
Волощина (Валахія) — князівство, що стало однією з основних частин, з яких була створена румунська національна держава. Область нинішньої Соціалістичної Республіки Румунії між Дунаєм і Карпатськими горами.
145
Візантійство — тобто реакційні основи кріпосницького ладу, самодержавно-поміщицький і національний гніт.
146
Ісаія — стародавній єврейський пророк, якому приписується авторство однієї із книг біблії.
147
Крин (стар. — слов.) — лілія.
148
Карміл і Ліван — гори: Карміл — у Палестині, Ліван — у Лівані, вздовж Середземного моря.
149
Омофор — наременник, частина культового одягу вищого православного духівництва, зокрема, архієрея.
150
N. N. — За відомостями Г. М. Честахівського, вірш присвячено дочці священика з Поділля, Круїшцькій, яку поет побачив на студентському вечорі в Медичній академії.
151
Як у того Нуми тая німфа Егерія… — Нума Помлілій (кінець VIII — поч. VII ст. до н. е.) — міфічний цар Стародавнього Риму, другий після легендарного засновника Рима — Ромула. Йому приписувалися релігійні та правові реформи, на які його нібито надихала дружина, німфа Егерія.
152
Тендер — острів на Чорному морі за Дніпровим лиманом, тепер — коса в лимані; згадується в народних думах.
153
І Межигорського Спаса вночі запалила. — Під час подорожі до Криму (1787) Катерина II, супроводжувана тогочасним державним діячем і своїм фаворитом Г. Потьомкіним, який 1770 р. вписався до запорозького коша під прізвиськом Нечос, спинилася в Києві. Вночі напередодні виїзду Катерини II з Києва в Межигірському монастирі (поблизу Києва) сталася пожежа. Поширилися чутки, що монастир спалено з наказу цариці (історичними матеріалами це не підтверджується). Народні перекази про це Шевченко чув, очевидно, під час відвідання Межигірського монастиря у червні 1843 Р.