Читать «Тарас Шевченко. Твори у п"яти томах. Том 2» онлайн - страница 92

102

Куга — осока з довгими й круглими стеблинами, очерет.

Байдара — великий парусний човен, оббитий шкірою.

Кос-Арал — найбільший острів Аральського моря, біля гирла Сир-Дар’ї, де Шевченко прожив з кінця вересня 1848-го до 6 травня 1849 р. Нині це два острови: острів Шевченка і Кос-Арал.

103

Про лицаря того гетьмана… — Йдеться про Северина Наливайка.

104

І цугом в Київ повезли — запряжкою по дві або три пари коней одна за одною.

105

Архістратиг (грецьк.) — головний начальник війська; за біблійною легендою, один з семи начальників над ангелами.

106

Гріти-дути — В цьому контексті означає переживати, турбуватися.

107

Великомучениче святи й. — Тут мається на увазі великий російський поет М. Ю. Лєрмонтов (1814–1841), творчість якого Шевченко дуже шанував.

108

Присносущий(церк. — слов.) — що існує вічно.

109

Спасибі, друже мій убогий! — Шевченко дякує Михайлові Матвійовичу Лазаревському (1818–1867) за надіслання поезій Лєрмонтова. М. Лазаревський служив в Оренбурзькій прикордонній комісії, а згодом — чиновником у Петербурзі. Допомагав поетові матеріально, листувався з ним. 12 липня 1858 р. Шевченко подарував Лазаревському свій «Щоденник» і написав його портрет.

110

Сигізмонд — Сигізмунд III Ваза, король Польщі в 1587–1632 рр., активно підтримував католицьку реакцію, сприяв проведенню Брестської унії (1596).

111

Я жив на хуторі, з… — Далі в автографі закреслено півтора рядка. Прочитати їх неможливо.

112

Чура — джура, зброєносець козацького старшини; слуга заможного козака.

113

Ізнову потекла мужицька кров! — Можливо, Шевченко мав на увазі початок Кримської війни 1853–1856 рр. між Росією, з одного боку, і Туреччиною, Англією та Францією — з другого. Дехто пов’язує зміст цього твору з початком австро-італо-французької війни 1859 р.

114

Перший варіант поеми було написано 1847 року в Орському укріпленні. Через десять років (1857), не маючи, очевидно, під руками першого варіанта поеми, Шевченко написав новий твір на цю ж тему і 5. VI 1857 р. надіслав Я. Кухаренкові разом з листом. Посвята поеми українському письменникові і наказному отаману Чорноморського козацького війська Я. Кухаренкові, очевидно, пов’язана з одержанням від нього звістки про звільнення із заслання. Це було 7 квітня 1857 р. «На пам’ять 7 мая 1857 року» поет написав у «Більшій книжці», мабуть, помилково. Дата «7 апреля року 1857» була й на автографі, надісланому Я. Кухаренкові.

115

Урал та Елек (Ілек) — річки в Північному Казахстані і теперішній Оренбурзькій області, що була тоді місцем заслання.

116

Після великої зими… — Йдеться про холодну зиму 1782 р., коли сніг на Україні лежав до червня місяця.

117

Кобила — колода, до якої прив’язували засудженого для покарання різками чи канчуками.

118

Скрепиця — дерев’яні колодки, що їх набивали на ноги ув’язнених замість кайданів.