Читать «Роман про Батьківщину» онлайн - страница 65

тому що наяву не знаю, коли ми побачимося. І коли я зможу почути твій голос із країни, яка

трохи далі, ніж мені хотілося б. Сьогодні я танцювала босоніж у снігу, я хотіла б, щоб ми

танцювали вдвох із тобою, я хотіла би грати з тобою в сніжки, дуже довго, безконечно і щоб

нам не вистачило снігу. Тому я пишу тобі, що нічого не роблю, бо мені не хочеться нічого

робити, бо у мене не виходить нічого робити, тільки скучаю за тобою за сімома морями за

дрімучими лісами і не вірю в те, що для любові немає відстаней, бо я навіть не можу тебе

обійняти, любове моя, але я все одно уявляю, що обіймаю тебе, простягаю руки до тебе, і

вони у мене витягуються на сотні кілометрів, і нічого від мене не залишається, бо я вся у

руки перетікаю, щоб тебе обійняти, любове моя

у роті постійно збирається кров тільки виплюнути її не виходить мабуть я зараз ковтатиму

власну кров тільки ковтати теж боляче дихати боляче говорити боляче кров тече по

підборіддю я не можу знайти хустинок десь вони у мене мали бути вся лікарняна постіль у

крові а що як я засну і захлинуся кров' ю це зовсім дурна смерть може треба повернути

голову набік нехай кров стікає на подушку капає під ліжко вони мали би знати що так буде і

не кидати мене тут напризволяще на цій койці я нікого не можу покликати нічого не можу

сказати у мене губи не ворушаться тільки б мені не захотілося кашляти пальці у мене теж у

крові і мабуть все лице немає дзеркала ця лікарня десь біля зоопарку не можу згадати де у

києві зоопарк як туди їхати якщо від нас і коли я там була востаннє пом'ятою я про це думала

ще перед операцією про зоопарк який тут десь поруч і про тварин у ньому сподіваюсь їм там

не дуже погано і їх там добре годують не так як десять років тому хоча для людей мало що

змінилось за десять років то нема гарантії що тваринами більше переймаються цікаво чи

тваринам також роблять операції і залишають їх напризволяще тваринам іще гірше ніж

людям бо вони нічого не можуть сказати хоча якщо люди говорять це не завжди допомагає

бо їх можуть не почути ще пам'ятаю як допитувалась у анестезіолога перед операцією чи

будуть у мене шрами а він дивився на мене крізь товсті скельця окулярів так ніби не розумів

чого я від нього хочу і я повторила голосніше чи будуть у мене шрами бо мені здалося що

він не чує тоді анестезіолог дивується хворі завжди кажуть такі дурниці які там шрами ну

звісно будуть у вас шрами треба щоб ваше серце витримало ви би краще думали про своє і

серце я не знаю що думати про серце і потім уже не було нічого тільки опісля дуже багато

крові у роті і моє тіло мене не слухається здається саме тому мої рани так погано заживають

мій організм міг би напружитись і трохи почекати чому в цьому житті все так невчасно спати

не можу тому що у мене безсоння безконечне безсоння а коли засинаю сняться страшні сни

вчора наснилося що йду пішки від річкового вокзалу до метро дніпро і дуже довго йду бо

спека асфальт м'який і ноги у мене грузнуть аж по кісточку хочу роззутися але не можу бо