Читать «Роман про Батьківщину» онлайн - страница 67

тільки я не люблю таких яблук тільки якби можна було заснути тому що я просто не можу

коли це свердло мені свердлить кістку лікар каже у неї зовсім не видно вен ну й куди тут

колоти ви можете колоти біля кисті там вену видно дуже добре тоді дівчинко моя вам буде

дуже боляче спробуємо все-таки біля ліктя куди ж поділись мої вени як вас звати мене звати

Анастасія дуже гарне ім'я мені також подобається анастазис воскресіння із мертвих коли ми

мертві воскресаємо нам уже тоді нічого не страшно навіть коли в нас рубці на шкірі дивно

що кров із вени густа і чорна а яка кров із артерії треба було би подивитись у якомусь

довіднику обов'язково подивлюся коли звідси вийду людина майже вся з води нічого у нас

немає земля перемішана з водою тому ми такі вразливі й безпорадні коли ми живі помираємо

ми стаємо землею і річки течуть із нас коли ми мертві воскресаємо я не знаю що тоді з нами

стається і потекла кров і вода а ті хто це бачили нічого не зрозуміли і потім я кудись зникаю і

вже нічого немає а вода тепла і спокійна і мені більше не страшно. Коли я прокидаюсь біля

мого ліжка на тумбочці лежить велетенське яблуко найбільше з усіх яблук яке я бачила. Я

беру його в руки воно спочатку холодне потім тепле усміхаюсь і думаю про те що засміятись

на повен голос я ще не можу бо це надто боляче але обов'язково зможу пізніше.

Я прокидаюся, бо мені холодно, на годиннику 8.10, і я розумію, що хочу написати тобі

листа; з цього я почну свій день.

Любий мій,

Учора я вирішила, що треба таки почати виконувати настанови лікаря, і пішла на

прогулянку. Тільки мені важко було ходити, було дуже слизько, і я боялася, що впаду і шви

розійдуться. Тому я ходила дуже повільно, дуже уважно дивилася під ноги, і мені здавалося,

що я така собі дівчинка зі скла, яка дуже боїться, що розіб'ється об щось або об когось. І мені

дуже хотілося розсміятися, тільки я також не могла наважитись, бо тоді мої рани починають

боліти.

А дорогою додому я зайшла на ринок купити собі чогось поїсти. Мені подобається, що вже

при вході пахне корейською морквою, салатом із баклажанів та східними прянощами.

Продавці посміхаються до мене, я також до них посміхаюся. Я купила собі салату з квашеної

капусти та болгарського перцю, бо це дуже корисно. Ще я купила хурми, бо зима для мене

завжди асоціюється з хурмою та мандаринами, вони помаранчеві, і від них стає більш

сонячно, взимку завжди дуже бракує солнця. І яблук, бо їх мені завжди хочеться. І земляних

горіхів, бо я люблю їх з самого дитинства.

Сьогодні я одягаю все темно-червоне починаючи від білизни й шкарпеток одягаю темно-

червоні вельветові штани темно-червону футболку Й поверх жилетку в темно-червоні й

помаранчеві смужки якби можна було пофарбувати волосся у темно-червоне тільки на

сьогодні я би зробила це у мене на столі такий гармидер розкидані книжки фарби а в слоїку

з-під хрону а хрін також був темно-червоний бо він із буряком мокнуть мої пензлі я

малювала собі темно-червоні квіти на картонній коробці вийшло навіть досить непогано