Читать «Леся Українка. Зібрання творів у 12 томах. Том 3» онлайн - страница 12
Автор неизвестен
Любов
Шкода, через сей вечір ти пропустила лотерею-алегрі!
С а н я Ну, об сім я не жалкую!
Орест Ви не любите лотерей?
С а н я
Я люблю тільки таку гру, де я певна, що виграю.
Милевський
Вродлива панночка скрізь може бути певна, що виграє.
С а н я (ніби наївно)
Невже?
Милевський (прикладає руку до грудей)
Вірте м:ені!
С а н я
Вам? (Махає скілька раз рукою.) Вам я нічого, нічого не вірю! ^
Любов і Орест відходять трохи набік.
Орест (тихо до Люби)
Он ваша товаришка не любить риску, не те що
з вами!
Любов Ба, у всякого свій шлях!
(Встає і подається до дверей праворуч.)
Милевський і Сан я сього не завважають.
Орест (до Любові)
Куди ви, Любо? Кидаєте гостей?
Любов
Піду, познаходжу увесь прилад до малювання, згадала, що маю роботу; вибачайте, панове!
(Виходить, Орест за нею.)
ВИХІД VI Ті ж без Ореста й Любові.
Милевський (до Сані благаючим тоном)
За що така немилість?
С а н я
Та не тільки вам самим; взагалі мужчинам не варто вірити, а вам надто. Вам он навіть любов уявляється в постаті якоїсь балерини.
Милевський
Олександро Вікторівно! Ви жорстокі! Я ж урочисто взяв назад свої слова!
С а н я
Ах, та що! От навіть дрібниця, обіцяли ви мені білета добуть на завтра в концерт і навіть того не дотримали, а тепер, я читала, вже спродані усі білети...
Милевський
Не упереджуйте подій, Олександро Вікторівно. Я був у вас, не застав вас дома,— за се я образився б, якби взагалі смів на вас ображатись,— з горя пішов на лотерею, потім, не зустрівши вас і там, з горя забрів сюди.
С а н я
Невже тільки з горя?
Милевський (витягає білета і подає їй)
Чим маю вмилостивити розгніване божество?
С а н я
(усміхається, бере білета)
Приймаю вашу паперову жертву, за неї вам належить надгорода! Якої надгороди бажаєте?
Милевський
Дозвольте провести вас на концерт і бути там вашим сусідом!
С а н я
Се вже по-лицарськи. Ви, видно, хочете примусити мене змінити думку про вас. Ви ще не осягли мети, але... старайтесь і надалі. А за білета спасибі. (Подає йому руку, той цілує.) А не опізните мене! Глядіть, я не люблю опізнюватись!
Милевський
'Олександро Вікторівно! Відколи ви дозволили мені бути вашим cavalier servant!, я ще ні разу не схибив своєї служби, отже хіба б сталось щось надзвичайне.
С а н я
Наприклад, нагальний візит до которої-небудь «дами серця».
Милевський
4 Олександро Вікторівно! Ви мене ображаєте! Ви добре знаєте, що у мене тепер одна-єдина дама серця.
1 Послужливим кавалером (франц.).— Ред.
С а н я
Чи надовго?
Милевський
Назавжди!
С а н я
Дозвольте спитати, скільком дамам і скільки раз ви вже казали се?
Милевський
Олександро Вікторівно, се безжалісно, я не жартую! Робіть зо мною, що хочете, тільки...
С а н я
(зниженим голосом)
Гаразд, гаразд, тут не місце для таких розмов... (Голосно.) Ах, як я, одначе, запізнилась! А де ж ти, Любочко!
Любов (за сценою)
Я зараз, вибачай! Я відшукую свої причандалля.
ВИХІД VII
Ті ж і Любов з Орестом.
Любов несе в руках невелике пуделко і стирочку. Орест — гіпсову головку і дошку для малювання.