Читать «Леся Українка. Зібрання творів у 12 томах. Том 3» онлайн - страница 10

Автор неизвестен

Любов

(п'є його слова, дивиться на нього радісними очима, немов

у нестямі)

Я розумію вас, Оресте. Риск... та що, без нього все життя людське було б нудне, як осінній дощ. Боятись його — значить, боятись життя, в кожній кар’єрі, в славі, в коханні — скрізь риск. Навіть в приязні (глянула якось гостро на Ореста і змішалась) буває риск. Чи ж не риск бути другом такого непевного, химерного створіння, як, наприклад, я?

(Сміється нервовим сміхом.)

Орест

При щирості між людьми, при глибокій і міцній симпатії ніякий риск не страшний!

Любов подає йому руку, він стискає її, потім цілує.

Гі ж і Милевський.

Милевський (тихо)

Ого, друзі! (Голосно.) Здорові, Любов Олександрівно! А, і ви тут, Оресте Михайловичу! (Подає їм руку, вони при його вході розступаються.) Я бачив вас на лотереї, а потім ви раптом десь зникли. Ну, та й азартна ж ви, Любов Олександрівно! А що, хоч виграли що-небудь принаймні?

Любов

Аякже, он мій трофей! Що, гарний? Але що ж це я його так кинула без уваги. Треба ще тіточці похвалитись виграним. (Метушиться, щоб заховати збентеженість.) Ну, однак, я так все порозкидала, тіточка мені задасть!

(Бере шапочку і рукавиці, хоче взять ротонду, але Орест підіймає сам і несе ліворуч; Любов з шапочкою, рукавичками і абажуром виходить праворуч.)

вихід ш Ті ж без Любові.

Милевський

(дивиться на Ореста, усміхається і хитає головою)

Ох, Оресте Михайловичу, Оресте Михайловичу, стережіться!

Орест

' V (з прикрістю)

Чого се ВИ?

Милевський

Дівчина в двадцять п’ять літ найнебезпечніше створіння в світі, може, навіть гірше, ніж та прославлена femme de trente ans {.

Орест (тратить терпеливість)

А се уже против чого? Чи не собі самому ви читаєте мораль! Вам воно якраз такі афоризми тепер потрібні!

Милевський (смієтьсяу хоч трохи й збентежений)

От думав улучить у саме серце! Помилились, серденько, набій дарма пропав. Щоб ви знали, я й кажу се з власного досвіду, я сей афоризм не так давно експериментально провірив. Але ж мені що? Моє діло просте і залежить тільки від ступеня почуття і деяких подібних причин, тоді як ваше діло далеко складніше, тут потрібна тонка техніка. (Сміється.) Любов Олександрівна...