Читать «Міжнародне єврейство» онлайн - страница 75

XI. Думка євреїв про людську природу неєвреїв

«Закінчуючи програму нашої теперішньої і майбутньої діяльності, я ознайомлю вас з основними положеннями теорії, що містяться в ній.» — Протокол 16.

В усьому, про що я дотепер з вами розмовляв, я намагався ретельно зобразити таємницю минулих і майбутніх подій, а разом і тих важливих явищ найближчого майбутнього, до яких ми наближаємося в потоці великих криз; цим я преднамічаю таємні принципи наших майбутніх відносин до невірного і наших фінансових операцій.» — Протокол 22.

Протоколи, що являють собою позначку єврейської світової програми, складаються з чотирьох головних відділів. Відділи ці прямо не зазначені в документах, але такий розподіл сам собою напрошується у ході думок, в них викладених. Є ще і п'ятий відділ, що містить у собі всю програму в цілому, але тема ця проходить через всі Протоколи: то тут, то там вона лише приймає форму визначених висловів. Її чотири головних відділи являють собою міцні стовбури, від яких розбігаються численні гілки.

Насамперед викладається єврейський погляд на людську природу, під якою розуміється духовна сутність неєвреїв. План, що міститься в протоколах, безсумнівно міг прийти в голову тільки такій людині, що імовірність його успішного досягнення із самого початку будував на визначеному судженні про вульгарність і низькість людської природи, — характеристика, яку протоколи незмінно дають неєврейській сутності.

По-друге, говориться про те, що вже зроблено для здійснення плану.

По-третє, даються докладні вказівки, які засоби повинні бути пущені в хід, щоб програма могла здійснюватися і надалі. Вже з цих засобів, що рекомендуються, можна було б зробити висновок про низьку оцінку людських властивостей, на чому і побудований весь план, якби це не було прямо зазначене у подальшому викладі.

По-четверте протоколи перелічують успіхи, досягнуті зокрема до часу запису протоколів. Тепер, звичайно, досягнуті й інші успіхи, до яких у той час лише прагнули, тому що не треба забувати, що між 1905 і 1920 роками було достатньо часу для того, щоб пустити в хід різного роду вплив і досягти відомих цілей. З другого абзацу епіграфа до цієї глави видно, що доповідач знав що наближаються події «у потоці великих криз». Що це вже було в той час відомо, можна побачити і з інших єврейських джерел, крім протоколів.

Якби наша книга мала на меті викласти єврейськее питання по методу формального дослідження, то для того, щоб заслужитити довіра читача, ця глава повинна б початисятися насамперед з викладу окремих фактів, про які ми згадали вище під рубрикою «у других», говорячи про чотири головні відділи. Причина, чому ми починаємо з викладу єврейського погляду на людську природу, полягає в бажанні з місця задовольнити законний інтерес читача, особливо якщо він неєврей. Єврейський погляд на людську природу нам знайомий з численних джерел, і він цілком збігається з тим, що з цього предмету говориться в Протоколах, тоді як повсякчасним самообдуренням неєвреїв було вважати основою людського життя достоїнство і шляхетність. Якщо ми добре розглянемо це питання з всіх боків, то навряд чи буде підлягати сумніву, що єврейський погляд виявиться найбільш правильним. Так само глибоко справедливо, на жаль, і те презирство до людства, яким повні Протоколи, хоча усвідомлювати це і гірко для нашої гордості і марнославства.