Читать «Міжнародне єврейство» онлайн - страница 72

Ще одна особливість, що привертає увагу читача, полягає в тому, що в цих документах зовсім відсутній тон умовляння. Вони зовсім не служать цілям пропаганди і не намагаються збудити честолюбство або енергію тих, до кого вони звертаються. Вони холодні, як статті закону, і їхній зміст строго фактичний, подібно статистичним таблицям. Немає в них заклику: «уставай, піднімайся, робочий народ», немає й істеричних вигуків: «геть невірних». Якщо ці Протоколи дійсно були складені євреями в довірчому порядку або якщо вони дійсно містять у собі основні положення єврейської світової програми, то у всякому разі, призначені вони були не для агітаторів, але лише для присвячених, вищих ступенів, і при тому добре підготовлених і випробуваних. Захисники єврейства іноді порушували питання: «Якби така єврейська світова програма існувала, то чи можливо припустити, що євреї викладуть її письмово й опублікують?» Очевидно, ці Протоколи в дійсності викладалися тільки усно тими, хто їх доповідав. Потрібно думати, судячи з форми, у якій вони стали відомі, що це скоріше лише записи чутого, зроблені одним із слухачів. Одні викладені докладно, інші коротко. Відтоді, як вони стали відомі, не раз висловлювалася думка, що вони являють собою конспекти, що були роздані, цілком ймовірно, у Франції або у Швейцарії особам, зацікавленим у єврейських справах. Спроба приписати їм російське походження спростовується граматичними ознаками, викладеними в них поглядами і характером відгуків на сучасні події.

З усього складу Протоколів можна вивести висновок, що спочатку вони були як би лекціями, бо з них випливає, що їхня ціль не переконати в необхідності прийняти відому програму, а лише поінформувати про неї, як про таку, яку вже почали проводити в життя. У ній відсутній заклик дружно зімкнутися і зібратися із силами, так само як і запрошення висловити про неї свою думку, власне кажучи. Навпаки, у Протоколах ясно сказано, що всякий обмін думок і всяких роз'яснень небажані. «У той час, як ми проповідуємо невірним волю, ми самі будемо тримати наш народ і наших уповноважених у цілковитій покорі». «Проект майбутнього державного керівництва повинен бути плодом творчості єдиного розуму… Тому ми повинні бути знайомі з планом дії, але суперечки про нього неприпустимі, якщо ми не хочемо зруйнувати його єдності… Таким чином, натхненний твір нашого вождя не повинен бути відомий не тільки народним масам, що зруйнували б його єдність, але навіть невеликому числу людей».

Якщо ми розглянемо голий зміст Протоколів, то стане ясним, що обкреслена в цих записах лекцій програма, в той час, коли ці лекції читалися, не була чимось новим; ніщо не вказує на недавнє її походження. Її тон — скоріше тон релігійного заповіту, який передавався особливо довіреним і присвяченим особам з покоління в покоління. В ній не можна знайти відображення сучасного напряму думок або живої наснаги; тільки спокійна впевненість давно відомих фактів і давньої, перевіреної досвідом політики панує в ній. Проте, у самих Протоколах, щонайменше в двох місцях, міститься вказівка на їхній вік. У першому протоколі ми читаємо: «Вже за давніх часів ми були першими, котрі кинули в маси гасла: “Воля, Братерство і Рівність”. З тих пір виборці, ныби папуги, повторювали їх безчисельну кількість разів; люди з всіх боків стікалися до цієї принади і цим знищили благополуччя людства і щиру свободу особи… Ті, що рахувались розумними і розважливими в середовищі невірних не зрозуміли всієї двозначності цих слів, не зрозуміли їхнього внутрішнього протиріччя, не побачили, що в природі немає рівності…».