Читать «Міжнародне єврейство» онлайн - страница 71

Генрі Форд

Такі думки могли б бути підробкою, якби вони були написані за останні десять років. Але вони були надруковані, принаймні, 14 років тому, що видно з копії, що знаходиться в Британському музеї з 1906 року; у Росії ці протоколи були в обігу вже кілька років перед тим.

Далі ми читаємо: «З метою сховати дійсний стан речей від невірних, щоб це не стало їм відомо завчасно, ми замаскуємо наші плани, нібито намагаючись поліпшити стан робітничого класу, і будемо проповідувати нові великі економічні принципи; цим шляхом на ґрунті наших економічних теорій виросте напружені розбіжності».

Ці витримки ясно знайомлять нас із стилем Протоколів, коли вони говорять про дві сторони, що вони мають на увазі. «Ми» — це автори, а «невірні» — ті, про кого йде мова. Це ясно можна бачити у 14 протоколі: «В цій різниці мислення і способу міркування між невірними і нами лежить печатка нашої обраності, як обраного народу, як вищих людських істот, що ясно відрізняються від невірних, котрі володіють лише інстинктивним і тваринним духом. Вони здатні спостерігати, але не здатні передбачати, вони нічого не винаходять (крім хіба матеріальних речей). З цього ясно видно, що сама природа обрала нас для того, щоб панувати над світом і керувати ним». Таким був з давніх часів спосіб євреїв поділяти людство: у їхніх очах воно складалося тільки з євреїв і невірних; кожен, хто не був євреєм, був невірним.

Як користуються в Протоколах словом «єврей», можна бачити з наступного місця розділу 8: «До настання можливості доручити відповідальні посади нашим братам без небезпеки для них, ми будемо заміщати високі посади такими особистостями, характер яких і все їхнє минуле вирили безодні між ними і їх «народом». Цей звичай висувати на перший план «фронт невірних» з метою приховання слідів єврейського панування широко практикується, в даний час, у фінансовому світі. Розміри успіху в цій галузі, з тих пір, як слова ці були написані, показує випадок на конвенті в С.-Франциско, де для кандидатури на президентську посаду було висунуте ім'я Брандеса. Легко можна чекати, що суспільна думка все більше і більше буде звикати з думкою зайняття вищих державних посад євреями, але, власне кажучи, це стало б лише невеликим кроком вперед, порівняно з тим впливом, яким, у даний час, користуються євреї. Немає ні однієї посадової функції американського президентського правління, у якій євреї таємно не приймали б величезної участі і в даний час. Фактичного зайняття президентського крісла зовсім не потрібно для ще більшого посилення влади євреїв; це могло б принести користь хіба тільки в тому відношенні, щоб сприяти виконанню відомих речей, що точно збігаються з планами, викладеними в протоколах.