Читать «Міжнародне єврейство» онлайн - страница 56

У чому ж причина цієї розкладницької діяльності? Насамперед у повній відсутності демократичного напряму думок. По природі єврей деспотичний. Демократія гарна для іншого людства, але єврей, де б він не знаходився, являє собою відомого роду аристократію. Демократія тільки словесне знаряддя, застосовуване єврейськими агітаторами, щоб піднятися до загального рівня там, де вони змушені були зайняти нижче місце. Раз цей рівень ними досягнуто, негайно ж євреї прагнуть придбати собі особливі переваги, немов це складає їхнє невід'ємне право, — це є факт, самим разючим прикладом якого, може служити остання Мирна Конференція. Євреї нині єдиний народ, чиї особливі і надзвичайні переваги знайшли своє вираження у світовому мирному договорі. Але про це буде сказано нижче.

За винятком деяких єврейських захисників, що не мають впливу на єврейський напрям думок, а висуваються на сцену з єдиною метою впливати на напрям думок неєвреїв, жоден не наважиться нині заперечувати той факт, що у всьому світі соціально й економічно розкладницькі елементи, не тільки отримують директиви від представників єврейських інтересів, але й оплачуються ними. Цей факт довгий час залишався невідомим, завдяки завзятому запереченню його з боку євреїв, так само як і потокові, що були відсутні точні роз'яснення з боку тих громадських організацій, від яких публіка звикла чекати поінформованості. Тільки тепер факт цей випливає на світло Боже. Слова Герцля виправдуються: «Коли ми падаємо, ми перетворюємось в революційний пролетаріат, в унтер-офіцерів революційних партій». Ці слова вперше були віддані гласності англійською мовою в 1896 році тобто 24 роки тому назад.

У даний час ці течії працюють у двох напрямках: по-перше з метою повалення всіх неєврейських держав у всім світі, по-друге з метою державотворення в Палестині. Увесь світ шле кращі побажання планові державотворення в Палестині, але не можна сказати то ж самого про єврейство в його цілому або про його більшу частину. Сіоністська партія багато шумить про себе, але в дійсності є незначною меншістю. Усе, що можна сказати про цей рух, це те, що воно являє собою виросле з честолюбства прагнення до переселення. Разом з тим сіоністський рух являє собою дуже зручну зовнішню кулісу, щоб нею легше вкривати інші таємні плани. Інтернаціональні євреї, владики урядів і золота, таким чином отримують можливість у будь-якому місці і повсякчас, під час війни і миру, збиратися, виставляючи приводом своїх зборів необхідність обговорити способи, що повинні відкрити євреям доступ у Палестину, і таким шляхом їм легко вдасться усунути підозру, що вони збираються для іншої справи. Союзники і вороги неєврейських народів, які ведуть війну, збиралися цим шляхом непомітно, на одному сіоністському з'їзді — шостому по рахунку — у 1903 році; на ньому остання війна була точно передвіщена, зазначені її хід і результат і передречено відношення євреїв до мирного договору.

Все це доводить, що, хоча єврейський націоналізм і існує, але він не обмежується планом створення своєї держави в Палестині, і цей план не займає собою в даний час усього єврейства. Саме тепер євреї зовсім не бажають йти в Палестину навіть заради сіоністського руху. Якщо переселенню євреїв із середовища неєврейських народів і належить коли-небудь здійснитися, то відбудеться це по іншим спонуканням.