Читать «Міжнародне єврейство» онлайн - страница 55

Генрі Форд

Цей погляд, що мабуть відповідає істині, тому що він довше всіх інших тримався в єврейському мисленні, розділяється і Лордом Єфстафієм Персі і повторюється в силу видимої спільності поглядів Канадською «Єврейською Хронікою» («Jewish Chronicle»).

Варто уважно прочитати те, що вона з цього приводу пише. «Лібералізм і націоналізм під грім труб і литаврів відкрив ворота “Гетто” і дарував євреям цивільну рівноправність. Євреї вийшли з Гетто і вступили в західний світ, побачили його блиск і могутність, використовували і насолоджувалися ним, наклали свою руку на нервові центри цієї цивілізації, повели її вперед, дали їй належний напрямок, зробили її своєю служницею і потім відмовилися від неї… Крім того — і це гідне уваги — Європа націоналізму і лібералізму, Європа державного керування по методах науки і демократичної рівності виявилася більш терпимою стосовно єврейства, ніж старий деспотизм із його переслідуваннями й утисками… Але при усе більшій і більшій консолідації західних національностей, яка посилюється, неможливо розраховувати на існування протягом довгого часу безмежної терпимості… Серед добре організованих і територіально відособлених державних одиниць єврейству залишається тільки дві дороги: або воно повинне знищити підвалини всієї національної державної системи, або воно саме повинне організувати свою територіальну державність. У цій наявності можливого вибору коріниться пояснення, як єврейського більшовизму, так і єврейського сіонізму; східне єврейство нині, очевидно, непевно коливається між цими двома можливостями». «У східній Європі більшовизм і сіонізм живуть бік-у-бік подібно тому, як протягом всього 19 сторіччя, аж до молодотурецької революції, єврейський вплив зливав воєдино республіканські і соціалістичні течії думки: це пояснюється не тим, що єврейство цікавила позитивна сторона радикального світогляду, або що воно бажало зробитися учасником неєврейського націоналізму, або демократизму, а тим, що всі існуючі неєврейські системи керування однаково йому ненависні».

Все це правда і як ми бачимо, навіть єврейські мислителі небоягузливого характеру визнають це за істину. Єврей — супротивник усякого неєврейського укладу. Якщо він дасть волю своїм нахилам, то в монархії він буде республіканцем, у республіці соціалістом, у соціалізмі більшовиком.