Читать «Міжнародне єврейство» онлайн - страница 52

Треба пам'ятати, що в постійних закликах до терпимості криється велика пастка. Терпимість є насамперед терпіння правди. Тепер же до неї волають заради гноблення правди. Терпимість тільки тоді може мати значення, коли всі прийдуть до загального визнання того, що повинне бути терпимо. Незнання, приховування, замовчування, гра в піжмурки не є терпимість. До єврея все рівно ніколи не відносилися терпимо у вищому розумінні цього слова, тому що його ніколи не розуміли. Брісбейн не може сприяти розумінню того, що за народ євреї, своєю написаною «запросто» статтею і тим, що вона кине трохи єврейських імен у безодню друкованих літер. Він зобов'язаний перед самим собою ближче підійти до питання незалежно від того, чи побажає він зробити з отриманих ним даних предмет гласності або ні.

Для газети взагалі неможливо не натикатися на кожнім кроці на вплив євреїв, якщо вона тримає світ у курсі того, що відбувається, хоча б поверхово. Тим часом преса обходить цей факт, говорячи про євреїв, як про росіян, латишів, німців або англійців. Це маскування імен більше всього заплутує всю проблему. Для кращої поінформованості людства потрібне називання речей своїми іменами і фактичні дані. Брісбейну варто було б вивчити це питання ще і тому, що цим шляхом він отримав би належне висвітлення й інших предметів, якими він займається. Було б корисно, щоб час від часу він надавав гласності отримані ним у такий спосіб результати, тому що такі статті давали б йому можливість познайомитися і з тією частиною єврейства, яку не може знати письменник, постійно «готовий до послуг». Звичайно, тепер його засипали подяками за його статтю; якби він отримав пару-іншу відгуків протилежного характеру, це було б великою послугою для з'ясування обстановки.

Те що сталося б, надай він гласності хоч один факт, здобутий незалежним дослідженням, не могло б зрівнятися з його теперішніми переживаннями. Після того, як Брісбейн написав статтю про євреїв, він, треба сподіватися, буде уважно стежити і за тим, що будуть говорити і писати інші. Він знайде тоді більше матеріалу про євреїв у тому, що він читає, ніж раніше, і багато чого він знайшов би у вигляді фактичних заміток у своїй власній газеті. Кожен серйозний дослідник і чесний письменник рано чи пізно завжди нападе на слід, що веде до єврейської могутності у світі. «Діерборн Індепендент» систематично і докладно робить те, що інші видання робили уривками.

На всій гласності Сполучених Штатів тяжіє дійсний страх перед євреями, — страх, що ясно відчувається і причину якого треба з'ясувати. Якщо ми не помиляємося, такий же страх, хоча і не ясно усвідомлений, відчував і Брісбейн. Це не страх заподіяти відомій расі зло — це поважне почуття повинні відчувати всі, — але страх сказати про неї гласно що-небудь таке, що не було б тільки непомірним славослів'ям. Незалежне міркування переконало б його, що задачею справжнього американського журналіста є стримати славослів'я і підсилити ретельно продуману критику.

VIII. Чи існує єврейська світова програма

Всі відкриті захисники єврейства в пояснення антиєврейських виступів приводять три причини, — три і не більше: релігійні упередження, економічну заздрість і соціальне відштовхування. Не знаю, чи відомо це євреям, але всякий неєврей знає, що в нього немає релігійного упередження проти євреїв. Скоріше можна допустити існування економічної заздрості, оскільки всебічний успіх євреїв залучає до них загальну увагу. Деякі єврейські захисники намагаються послабити цю увагу твердженням, що взагалі у фінансових справах єврейської переваги зовсім не існує, але така лояльність стосовно свого народу заходить вже занадто далеко.