Читать «Міжнародне єврейство» онлайн - страница 38

Безсторонні спостерігачі часто констатували той факт, що деякі з таких переслідувань викликані були самими євреями. Один кореспондент, всесвітньо відомий, як ревний заступник переслідуваних російських євреїв, піддавався з боку останніх лютим нападкам всякий раз, коли він посилався на цю обставину, незважаючи на його заперечення, що, якщо він буде замовчувати провину євреїв, то йому перестануть вірити в тих випадках, коли він буде доводити їхню безвинність. Євреї і понині у всіх країнах із працею погоджуються визнати за собою що-небудь, що заслуговує осудження. Кого б з них і в чому б не обвинувачували, вони завжди знайдуть собі виправдання.

Ця риса єврейського характеру повинна зникнути насамперед, якщо вони самі хочуть сприяти викорінюванню тих своїх якостей, що збуджують ворожість до них інших народів. Залишається, звичайно, відкритим, чи в силах вони самі цього досягти. Іноді джерело ворожнечі до євреїв треба шукати в економічних взаєминах. Звідси виникає питання, чи необхідно євреям для придбання приязні народів згладити у собі все специфічно єврейське і відмовитися від особливих способів домагатися успіху. Питання це ми розглянемо згодом.

І що стосується віросповідних забобонів, на які євреї охоче за все посилаються, то в Сполучених Штатах вони відсутні. Незважаючи на це, єврейські письменники відкрито обвинувачують у них американців нарівні з росіянами. Кожен неєврейський читач може перевірити на собі справедливість цього докору, задавши собі питання, чи випробував він протягом усього життя почуття ненависті до євреїв за їхню релігію.

В одній промові, сказаній в одному з єврейських зборів і надрукованій в єврейській пресі, єврейський оратор зтверджував, що, якщо на удачу зупинити на вулиці сто неєвреїв і запитати їх, що таке єврей, більшість відповість: «єврей — убивця Христа!» Один з найвідоміших і видних рабинів Сполучених Штатів недавно говорив у своїй проповіді, начебто в недільних школах учать дітей дивитися на євреїв, як на убивць Христа. Теж саме він повторив кілька тижнів після на одній співбесіді. По всій імовірності християни суцільно заперечили б це, що вони чують цей вислів вперше з єврейських уст і що самі вони ніколи не ужили б його. Твердження це просто безглуздо. Нехай запитають всі двадцять мільйонів дітей у християнських недільних школах Сполучених Штатів і Канади, чи учать їхній чому-небудь подібному! Без усякого застереження можна зтверджувати, що в християнських церквах немає упередженості проти євреїв за їхнє віросповідання. Навпроти, у них панує не тільки свідомість подяки, але і спорідненість з єврейською релігією. У недільних школах християнських церков за один останній рік протягом шести місяців загальнодоступні читання були присвячені вивченню книги Руф, першої і другої книги пророка Самуїла і книги Царств: щороку вивчають там відому частину Старого Завіту.