Читать «Міжнародне єврейство» онлайн - страница 26

Почуття неєвреїв у цьому питанні найкраще висловлюються в бажанні замовчати його. Постійно чуєш фразу: «До чого взагалі говорити про це?» Але таке відношення до питання є кращим доказом того, що проблема існує; проблема, яку, по можливості, найкраще обійти. «До чого взагалі про це говорити?» Але, всякий логічно мислячий вже на підставі цих слів повинен прийти до висновку, що проблема існує в дійсності і що обійти її мовчанням або обговорити не залежить від доброї волі холоднокровних людей. Чи існує в Росії єврейське питання? Безперечно і при тому у гострій формі. Чи належний йому бути вирішеному? Безперечно і при тому всіма можливими мірами, аби вони несли із собою світло і зцілення.

Числове відношення євреїв до тубільного народонаселення в Росії усього лише на один відсоток більше, ніж у Сполучених Штатах. Більшість євреїв там так само безневинна, як і тут; вони навіть жили під відомими обмеженнями, яких тут не було. І все-таки в Росії дух єврейства придбав таку велику силу, що зовсім поневолив російську духовність. Будь то в Румунії, у Росії, в Австрії, Німеччині або у будь-якому місці, де єврейське питання стало на чергу, як життєва проблема, скрізь головну причину цього потрібно шукати в прагненні єврейського духу до панування.

І в нас у Сполучених Штатах причиною виникнення єврейського питання з'явився той впадаючий всім в очі факт, що в країні з 110 мільйонами жителів незначна по чисельності, усього в 3 відсотки, меншість, у 30-літній период часу досягла такого ступеня могутності, якого не в змозі було б досягти в десять разів більше по чисельності населення будь-якої іншої раси. Три відсотки будь-якої іншої раси не звернули б на себе ніякої уваги, тому що майже жодного представника з їхнього середовища ви не могли б знайти на вищих місцях, ні в найтаємніших «Нарадах чотирьох» у Версалі, ні у вищому суді, ні на конференціях у Білому Домі, ні в неозорій області світових фінансів, — словом, у всіх тих місцях, де прагнуть до влади і де виявляють владу. Навпроти, євреїв ми зустрічаємо буквально скрізь у вищих сферах, що володіють владою. Єврей має розсудок, працездатністю, інстинктивну гостроту розуму, — якості, що майже автоматично підносять його на верхи. Тому саме собою зрозуміло, чому єврейська раса, більш ніж інша, привертає до себе загальну увагу.

Отут і лежить початок єврейського питання, і при тому у формулюванні цілком ясний: чому єврей, звичайно не зустрічаючи протидії, прагне на вищі місця? Як і чому він попадає на них? Що він там робить? Які результати його там перебування для людства? От питання, що є першоджерелом єврейської проблеми. З них випливають всі інші. Чи отримають вони вирішення у юдофільському або антиєврейському напрямку, буде залежати від ступеня упередженості, під яким кутом зору їх будуть вивчати; вирішення ж їх у дусі людяності буде залежати від ступеня прозорливості і знання осіб, які їх вирішують.