Читать «Міжнародне єврейство» онлайн - страница 25

Можна сказати, що все, за що б не брався єврей у Сполучених Штатах, йому вдавалося, крім землеробства. Звичайно євреї пояснюють це тим, що, де, звичайна обробка землі занадто проста, щоб дати їжу єврейському розумові, і тому вони не мають особливого інтересу до успішного ведення землеробського господарства, але в скотарстві і молочному господарстві, що вимагають більше мізків, вони досягають успіху. У різних місцях Сполучених Штатів часто робилися спроби влаштувати єврейські землеробські селища; всі вони являють собою суцільну невдачу. Одні бачать причину цих невдач у незнайомстві євреїв з раціональним землеробством, інші в тім, що в сільському господарстві відсутній спекулятивний елемент. Безсумнівно одне, що продуктивне землеробство вдається євреям менше, ніж всяка інша непродуктивна діяльність. Дослідники в цій області говорять, що єврей ніколи не був селянином, але завжди торговцем. Вибір євреями батьківщини у виді Палестини, країни, що утворить міст між сходом і заходом, через який йшла у той час зовнішня торгівля культурних народів, приводиться саме, як доказ цього положення.

IV. Єврейське питання — факт або плід уяви?

«Єврейське питання усе ще існує. Заперечувати це безцільно… Єврейське питання існує у всіх місцях, де євреї проживають у значному числі. Туди, де він існує, його приносять з собою євреї під час своїх мандр. Саме собою зрозуміло, що ми переселяємося туди, де нас не переслідують, але там наша присутність викликає переслідування .. Злощасні євреї внесли то пер антисемітизм в Англію; в Америку вони занесли його ще раніш».

Теодор Герцль, «Єврейська Держава», («A Jewish State»), стор.4.

Головні труднощі писати про єврейське питання лежать у перебільшеній чутливості, що стосовно нього виявляють і євреї, і неєвреї. Взагалі існує якесь невизначене почуття незручності привселюдно вимовляти або печатно застосовувати слово «жид». Боягузливо пробують користуватися для цього описовими вираженнями, як ось «Іудеї» або «Семіти», хоча обоє ці вираження далеко не точні. Взагалі з цим питанням звертаються так манірно, начебто існує якась заборона торкатися його, поки, нарешті, який-небудь безстрашний єврейський мислитель без натяків не виступить з добрим старим словом «жид». Тоді закляття зникає й атмосфера прояснюється. Слово «жид» не містить у собі нічого тенденційного, це старе, добре ім'я, що містить у собі строго визначене поняття, яке можна зустріти в будь-якому відділі всесвітньої історії, у минулому, у сьогоденні і у майбутньому.

Але євреї до крайності бояться голосного обговорення єврейського питання. Зазвичай вони хотіли б поховати його в глибинах своєї свідомості, сховавши під покровом мовчання. Таке відношення можна пояснити спадково придбаним терпінням, але вірніше, що воно обумовлюється несвідомим почуттям сполучених з цим питанням труднощів. Якщо привселюдно говорять про єврейське питання, то не інакше, як у дусі гнучкої політики або у формі милої балаканини. Великі єврейські імена в області філософії, медицини, літератури, музики і фінансів проходять перед слухачем довгою низкою; підкреслюють працездатність, спритність, ощадливість єврейської раси і кожний іде додому з почуттям, що він почув щось дуже приємне про настільки важке питання. Але від цього нічого не змінюється: як євреї, так і неєвреї залишаються тими ж; єврей по старому залишається світовою загадкою.