Читать «Руфін і Прісцілла» онлайн - страница 41
Леся Українка
Нас боронити мав би ідолянин?..
Люцій
Він чесний і тямущий чоловік
і щиро нам готовий помагати.
Єпископ
Сьому я вірю. І мені не дивно
з його поради — він не християнин,
а то б він знав, що се порада марна.
Семпроній
Чому, добродію? Я не збагну:
коли нема ні г
в тих таємницях — чом їх не відкрити?
Єпископ
Є таємниці й в інших вірах.
Семпроній
Знаю,
але, на жаль, про ваші таємниці
найгірша слава йде.
Єпископ
Ми в тім не винні.
Що ті чутки не можуть буть правдиві,
про те не раз доводилось листами
апологетів. Суд, либонь, же знає
писання тії.
Семпроній
Суд бажає фактів,
не слів.
Єпископ
В надії будем дожидати,
поки господь всіх суддів просвітить.
Семпроній
До того часу може не діждати
ніхто живий з громади сеї.
Єпископ
Значить,
така на те господня воля буде.
Семпроній
Се спільна думка?
Голос з громади
Так! Звичайно! Спільна!
Семпроній
Тут, бачу, ти велику силу маєш.
Єпископ
Не я, а божа правда й божий страх.
Семпроній
Все ж я б хотів тебе переконати,
щоб ти не дав громаді сій загинуть.
Є таємниці й в інших вірах? — правда!
Та в інших вірах легко їх держати,
тому вони й доховуються довго.
Але ж якби за тії таємниці
та мали вигинути вірні всі,
то, певне б, зважили й жерці святії
розкрити для рятунку таємниці,
бо вкупі з вірними то й віра ж гине, —
нема людей, кінчиться й культ богів.
Парвус
Ха-ха, ха-ха! О мудрощі поганські!
Які ж глибокі! Наче брід в посуху!
Семпроній
Чого регоче сей?
Парвус
Якби ж ти знав,
що в нас нема жерців, ні марних культів!
А справжній культ ми справимо на небі,
у мученських вінцях!
Єпископ
Він правду каже.
Семпроній
Про віру я перечитись не буду,
але ж гадаю, що не всі готові
на небо йти…
Голоси з громади
Усі! Усі!
Парвус
Як смієш?!
Семпроній
Образити я не хотів нікого,
Я тільки хтів сказати: не один з вас
родину має…
Фортунат
Звісно… вжеж… родина…
Диякон
Помовчав би ти краще, Фортунате.
Семпроній
Хто ж буде ту родину годувати?
Теофіл
Господь про те подбає.
Диякон
Ти не знаєш,
який братерський дух у нас панує.
Вдовиці й сиротята не бідують
в громаді християнській.
Семпроній
Де ж візьметься
Громада та, як всі отак загинуть?
Як християни всі схотять на небо,
то їх жінки, що й досі ще римлянки,
старі батьки, та матері — всі будуть
тинятися поміж людьми чужими,
нещасні, безпорадні… Дрібні діти
ростимуть, мов бур’ян, або й погинуть…
Парвус
Геть, сатано-спокуснику! Геть, кате!
Се ти прийшов тортури завдавати
стражденним душам! Ти призвести хочеш
до зради нас!
Семпроній
Не маєш проганяти,
бо й сам я йду вже геть з такого гурту,
де перше кличуть, потім ображають.
Люцій
Прости, Семпронію, і не вважай
на запальні слова. Не всі в громаді
так зле цінують щиру добру волю,
що призвела тебе нас боронити.
Парвус
Дивитись бридко на таке лигання!
Єпископ
Коли ти не призводиш нас до зради…
Семпроній
Таж кожен тямив би, що се даремне!
Я хтів порадити: коли не можна
відкрити таємниці, то хоч ділом
пошану до закону показати,
