Читать «Руфін і Прісцілла» онлайн - страница 39

(Ридає.)

Прісцілла

(близька до млості)

Ісусе!..

Руфін мовчки стискає руки, ламлючи пальці. В громаді зітхання, сльози, тривожне перешіптування.

Люцій

(підводить Пансу)

Встань, панотченьку шановний,

і не вбивайся так. Либонь, громада

умовить їх послухати тебе.

Глянь, всі з тобою плачуть. Сам єпископ

насилу стримує сльозу.

Панса

(немічно спираючись на Люцієву руку)

Мій сину,

нехай тебе благословлять боги…

Теофіл

(навчаюче)

Богів нема багато, бог єдиний.

Панса

(покірно до Теофіла)

Так, так, єдиний.

(До Люція.)

Я тебе прошу,

ти знаєш, як тут говорити треба,

промов за мене, попроси тут ваших,

нехай вони мені дітей врятують.

Ключар

(увіходить. Поспішно до Панси)

Центуріон іде. Не слід би, пане,

щоб він тебе тут бачив.

Люцій

(тихо до Панси)

Так, се може

пошкодить справі.

Панса

(з тривогою)

З чим же я піду?

Люцій

Я все владнаю. Я ручусь за теє.

Панса

Руфіне, ти що скажеш?

Руфін

Я не знаю,

що міг би я сказати…

Панса

(схиляючись до Прісцілли)

Доню! Доню!

Скажи хоч слово! Зглянься надо мною!

Прісцілла міцно, без слів, обіймає батька і цілує довго з безгучним риданням.

Ключар

Добродію, я мушу нагадати…

Прісцілла випускає батька. Люцій підводить його, заслоняє йому вид тогою його і веде попід руки до дверей, тихо потішаючи.

Завіса.

Дія 4

Особи 4 дії

Всі ті, що в 3 дії, без Аеція Панси та Нофретіс, а крім того ще:

Адвокат Семпроній

Чоловік — одвідач.

Дівчина — сестра Ренатина

1-а жінка

2-а жінка

Молода дівчина

1-й молодий християнин

2-й молодий християнин

Старий християнин

Свояк Фортунатовий

Хлопець

Чоловік-вояк

Ремісник

Троє, що прийшли каятись

Старший громадянин з громадки прохачів

Клієнт Руфіновий

Християни і християнки, що прийшли одвідати в’язнів.

Та сама темниця.

Прісцілла сидить у ніші, вона здається дужчою, ніж в попередній дії. Коло неї Руфін.

Люди в темниці всі ті самі, що і в 3 дії. Нартал на своєму місці, прип’ятий ще важчим ланцюгом, але довшим, так що може сидіти коло стовпа; громада видимо сторониться від нього так само, як і від Руфіна. Нартал здебільшого тримається безучасно, тільки зрідка подає короткі, їдкі репліки.

Чутно брязкіт замка в дверях. Ключар уводить адвоката Семпронія.

Ключар

(показує Семпронієві на нішу)

Он там Руфін, а Люція сам знайдеш.

(Виходить і замикає двері).

Люцій

(виходить назустріч Семпронієві і проводить його в нішу до Руфіна. Говорить на ході)

Здоров, Семпронію. Я проведу.

Тут, поки звикнуть очі, дуже трудно.

Руфіне, се наш адвокат Семпроній,

що я казав.

Руфін

Добродію, вітаю.

Семпроній

Я радий послужити, чесний пане.

Найперше треба вияснити справу

твою, Руфіне.

Руфін

Чом же се найперше?

Семпроній

Вона ж бо єсть окрема в самій річі,

бо, скільки знаю, ти не християнин.

Прісцілла

Ти помиляєшся.

Семпроній

А… коли так…

Се шкода… ми б інакше доказали,

що ти зовсім не знав, які то збори,

а був упевнений, що ся громада

звичайне похоронне товариство

і що твоя жона, як то буває,

фундаторкою в ньому.

Руфін

Все одно.

Признався ж я, що знав мету сих зборів.

Семпроній

То ще дарма. Ти ж не сказав виразно,

що й сам ти християнин…

Прісцілла

Завтра скаже.

Люцій

Тоді, коли скликалися ті збори,

Руфін ще справді був нехристиянин.