Читать «Михайло Васильович Ломоносов» онлайн - страница 29
Юрій Яковлевич Фіалков
Є принаймні дві причини, чому атомно-молекулярне вчення не стало надбанням минулого покоління хіміків. Перша — об’єктивна. Це вчення настільки випередило рівень хімічних і фізичних поглядів сучасних Ломоносову вчених, що, просто кажучи, вони не зрозуміли його. Друга причина — суб’єктивна. «Дисертації» Ломоносова, присвячені обгрунтуванню атомно-молекулярного вчення, не були опубліковані. Вони залишилися, читані небагатьма, в академічних архівах. І лише через півтора століття, коли їх було знайдено і вивчено, стало ясно, в чому полягав секрет разючих успіхів Ломоносова.
Можна собі уявити, який моральний вакуум створювався навколо Ломоносова, що стверджував існування атомів і молекул. Адже ми чудово знаємо, з якими труднощами торувало собі шлях атомно-молекулярне вчення через сімдесят років, коли з’явилися праці Джона Дальтона. Тих, які співчували працям Дальтона, знайшлося ой як небагато! Тих, які сумнівалися, — було вдосталь. Тих, які не вірили, — ще більше. Тих, які обурювалися, — дуже багато. І, звичайно, не бракувало гультяйських дотепників. Тих самих, які хихикали над науковими відкриттями Архімеда, які глузливо сміялися, читаючи Лукреція Кара, пирскали в кулак, розповідаючи плітки про «дивака» Ньютона, заходилися сміхом, зустрічаючись з Кавендішем. Приблизно так були зустрінуті і праці Дальтона.
Атоми! Невидимі! Менші за найнікчемнішу порошинку! Кумедно! Люди і дерева складаються з одних і тих самих атомів! Якщо це так, то атоми, з яких складається містер Дальтон, у всьому подібні атомам, з яких складається дуб… Ха-ха!
Начала атомно-молекулярного вчення Ломоносов сформував ще на початку своєї наукової діяльності в уже згаданих «Елементах математичної хімії». Останній розділ цієї праці закінчується кількома положеннями, які хочеться навести повністю:
«Корпускули різнорідні, коли елементи їх різні і з’єднані різними способами чи в різному числі; від цього залежить нескінченна різноманітність тіл.
Начало є тіло, яке складається з однорідних корпускул.
Змішане тіло є те, котре складається з двох чи кількох різких начал, сполучених між собою так, що кожна окрема його корпускула має таке саме відношення до частин начал, з яких вона складається, як і все змішане тіло до цілих окремих начал.
Корпускули, які складаються безпосередньо з елементів, називаються первинними.
Корпускули, які складаються з кількох первинних, і до того ж різних елементів, називаються похідними.
Отже, змішане тіло складається з похідних корпускул».
Надаю можливість читачеві самому замінити незвичні нам «корпускули», «змішані тіла» і т. д. на звичні «атоми», «молекули» і перевірити, чи відрізняються атомістичні уявлення Ломоносова від тих, які встановилися в науці півстоліттям пізніше.
Проте відмінність була, до того ж істотна. В одному Ломоносов пішов далі, ніж Дальтон. Це ствердження тези про необхідність безперервного руху «корпускул». Положення про вічність руху Ломоносов висловлював навіть в тих працях, які, здавалося б, не мали безпосереднього відношення до корпускулярної теорії.