Читать «Балтазар прибуває в понеділок» онлайн - страница 35

— Це був би єдиний випадок, коли б я зрадів, якби ми дійсно, як ти висловився, зайшли занадто далеко. Та боюся, що ні.

— Балтазар!

— Так, Балтазар.

Богданові схотілося запалити. Він узяв цигарку і жадібно затягнувся. Дуку теж. Вони курили мовчки, майже забувши один про одного. Палили і думали про Балтазара. Вірніше, про його біографію.

Що було в ній правдою, а що легендою? В архівах кожної служби контррозвідки малося досьє «Балтазар», у якому найважливішим документом була його біографія. В загальних рисах однакова, з різними деталями в залежності від кількості одержаної додаткової інформації тою чи іншою із служб.

Балтазар! Справжнє ім’я? Зовсім ні! 3 усього видно, що його справжнє Ім’я невідоме навіть головному управителеві шпигунського тресту «Небел», на утриманні якого він перебував.

Відносно його походження інформація була туманна і суперечлива. З деяких версій Балтазар був сином індійця, з інших — іспанським циганом. Та більшість твердили, що він є сином індійського принца і англійки. (Дехто говорив, що його мати португалка).

Про його дитинство і юнацький вік джерела також суперечили одне одному. Деякі твердили, що в шестирічному віці він нібито утік із дому і став учнем брахмана-кочівника, інші — що він виріс у Тібетському монастирі, звідки чи то втік, чи то йому дозволили піти ще в юнацькі роки. Зате всі твердили, що один час він був буддійським священиком у храмі Тадж-Махала, а потім факіром, який влаштовував видовища на майданах Калькутти, Бомбея, Хайдарабада і Мадраса. Будучи буддійським священиком та факіром, він немов творив чудеса — навіть мертвих міг. воскресити, але безсумнівно це вже була легенда.

Починаючи з 1954 року, відомості про його біографію стають дещо точнішими. Отож після 1954 року Балтазар жив у Гонконгу, де він був хазяїном ігорного дому і оптовим торгівцем наркотиками, а через два роки став найгрізнішим піратом Індійського океану. Він дістає собі яхту з Дизельним мотором, набирає екіпаж із професійних піратів і контрабандистів і вирушає в похід по південних морях, грабуючи пасажирські пароплави. Подеколи він обстрілює з кулемета екіпажі і пасажирів, убиваючи їх. Нападаючи на пароплав, його вітрильник підіймав на щоглі не чорного прапора з традиційною _ емблемою піратів — череп над двома схрещеними кістками, — а прапор лазурового кольору із зображенням індійського храму.

Сп’янілий від успіхів Балтазар стає хазяїном цілої флотилії моторних суден, замаскованих під рибальські вітрильники, з ними він продовжує піратські напади в Індійському та Тихому океанах.

Успіхи Балтазара викликають заздрість інших піратів, які діють у південних морях, головним чином Чіана, найнебезпечнішого і найсйльнішого пірата. Між Балтазаром та Чіаном вибухає війна не на життя, а на смерть. Кожен із них бажає позбавитися конкурента. Кілька разів відбуваються справжні морські баталії між їхніми флотиліями. Та жодна з них не стає вирішальною. Конфлікт продовжується і на суші, він набуває найрізноманітніших форм та засобів, серед них і зовсім нечесних. Одного по одному заарештовують внаслідок доносів прихильників то Чіана, То Балтазара.