Читать «Балтазар прибуває в понеділок» онлайн - страница 159

Теодор Константин

— Згодний, Менеїле. Ваше припущення пояснює незвичайність тих двох самогубств. Певно, і спробу самогубства Матильди Григоріу ви пояснюєте цією ж причиною?

— Звичайно, товаришу полковник.

— Але чого могла бажати Меланія Сакеларіє, щоб Матильда Григоріу покінчила самогубством, якщо вона не належала до її агентів?

— Ми не повинні забувати, товаришу полковник, за яких обставин Матильда Григоріу намагалася плигнути з балкона. Я й Богдан допитували її, і мікропередавач, що був під кришкою стола, передав усе їй…

— Меланії Сакеларіє?

— Звичайно. Передав їй зміст бесіди між ними й Матильдою Григоріу. Меланія Сакеларіє, безсумнівно, знала про дружбу між Матильдою Григоріу та Пенделяну, але не знала, як багато говорив Пенделяну своїй подрузі, тобто не знала, що він розголошував їй щось стосовно неї, Меланії. Згадайте, що Матильда Григоріу кинулася вперед, щоб викинутися з балкона, саме тоді, коли я запитав її про жінку з чарівним голосом. Що це могло значити? А те, що Меланія Сакеларіє, боячись, щоб Матильда не відкрила нам чогось, що стосувалося безпосередньо неї, телепатично наказала їй покінчити самогубством.

— Так, цікаве припущення…

— Якому судилося назавжди лишитися лише припущенням.

— Але ж вірним, товаришу полковник! Припущення, яке дорівнює вірогідності.

На кілька хвилин у кабінеті залягла тиша. Богдан, який захоплено дивився на свого начальника, подумав: «До чого ж розумний старий!»

Полковник устав.

— Фактично я покликав вас, щоб побажати вам добре відпочити. А ми розбалакалися. Але тепер уже годі! Щасливої дороги, хлопці!

Він потис руку кожному, й за кілька секунд Дуку й Богдан покинули кабінет полковника Рареша.

— Старий, я піду до Центральної лазні. Знаєш, як я люблю парню! Я побіг!

— Зажди, хлопче, я теж із тобою!

Примечания

1

Зеєльове — гітлерівський план нападу на Великобританію.

2

Обор — район Бухареста.