Читать «1Q84. Книга друга» онлайн - страница 167
Харукі Муракамі
— Що? — спитала дівчина.
— Що вийде? — уточнив Тихоголосий.
— Щось тобі на радість, — сказав Низькоголосий. — Так-так! — підтвердив Клакер.
— Так-так! — хором підтримала решта
У стилі оповідання відчувалася якась особлива дивна похмурість. Помітивши її, Аомаме ледь-ледь насупилася. Оповідання скидалося на фантастичну казку для дітей. Але глибоко під ним текла невидима прихована течія. У простих, невибагливих словах Аомаме розрізняла її зловісний гуркіт, який вказував на прихід якоїсь хвороби. Смертельної хвороби, що зсередини пожирає людську душу. А приносили цю хворобу сім
Відірвавшись від книжки, Аомаме згадала, що перед смертю лідер розповідав про
«Ми з давніх-давен живемо разом з
Аомаме читала оповідання далі.
— Завтра скінчиться моє ув'язнення і я піду звідси, — сказала дівчина
— І це дуже шкода, — скрушно сказав Тенор.
— Ти нам дуже допомогла, — мовив Баритон.
— Та все-таки загалом личинка готова. Якщо ще трохи попрацюємо, то закінчимо, — сказав Різкоголосий.
— Залишилося вже зовсім мало, — мовив Хрипкоголосий так, наче підбирав тон для одноманітної пісні човняра.
— Так-так! — вигукнув Клакер.
— Так-так! — хором підтримала решта
Коли скінчилася десятиденна кара відлученням, дівчина повернулася до громади. Знову почалося для неї колективне життя згідно з багатьма приписами, й вона вже не залишалася наодинці. Звісно, виплітати повітряну личинку разом з
Дівчина нестерпно хотіла дізнатися, що, власне, міститься всередині повітряної личинки і що з неї вийде, якщо настане відповідний час. Що й казати, жалкувала, що не зможе на власні очі побачити цієї сцени. «Я стільки допомагала плести личинку, що маю право бути присутньою, коли з неї щось вийде», — думала вона. І навіть серйозно міркувала над тим, чи не скоїти чогось й, отримавши покарання, вернутися у погріб. Та якщо вона навіть це зробить,
Аомаме читала про щоденне життя дівчини у громаді. Регулярні завдання, доручена робота. Як найстарша вона вела за собою молодших дітей і доглядала за ними. Скромна їжа. Іноді перед сном хтось з батьків читав їй оповідання. При нагоді слухала класичну музику. Загалом її життя ніщо не отруювало.