Читать «Золоті Ворота» онлайн - страница 22

Олесь Бердник

Вибравши такий вічний скарб, вічну цінність, Духовна Україна почне будувати своє життя в неосяжній цілині творчості, пізнання, краси, любові. Те, що раніше було розвагою нині стає ОСНОВОЮ БУТТЯ. Те, що було основою (економіка і культ речей), — стає лише другорядною необхідністю. Ми не відкидаємо, але не дозволимо економічним ідолам вторгатися в святощі нашої душі.

Ось пунктир шляху: духовне пробудження, прийняття громадянства Святої України, вірність духовним ідеалам, внутрішня непідлеглість, братерські об’єднання понад «реальністю» цього світу. Всесвітні Конгреси Духовної України, Зоряне Братерство Святих Народів.

Так буде! Чуєте, Народи-Браття?! Так ЄСМЬ!!!

Кохані Браття!

Багато чую запитань, багато сум ні вів, безліч непорозумінь. Той чорний хвіст тягнеться з правіку. Перед нами Океан Нового Буття. Ринемось назустріч хвилям сміливо й впевнено: лише так можна відкрити нову сторінку планетарного життя. Своїми подвигами, своїми руками, своїми серцями ви розв’яжете всі вузли, які нині здаються нерозв’язними! Головне — зважуйтесь!

Ставайте під прапор Святої України, під прапори дружніх Святих Народів! Народжуйтесь у Небо Волі. Так радісно збагнути, що нічого не втрачено на жахливих стежках ілюзорного життя, — хіба що примари нікчемних жадань. Не жалійте нічого, бо все СПРАВЖНЄ — не вмирає! Смерті нема!

Навіть атомна потужність держав неспроможна зупинити народження Космічних Республік, Святих Народів. Тануть в імлі минулого обриси ілюзорних храмів, імперій, кривавих ешафотів, в’язниць.

Виростають Блакитні Храми Духу на підмурку Людського Серця.

Радійте, Діти! Ви знову вдома, піл люблячим поглядом Божої Матері. Перед вами — нескінченна Нива Радості, Творчості, Кохання! Йдіть, сійте, збирайте Плоди Любові. Материнський Сад, посаджений з правіку, доглянутий у найскрутніші віки темряви, чекає на вас!

Радість, Радість, Радість Гряде!!! Б’ють литаври у серця народів, Чайки вже маячать на воді… Як не станеш нині до Походу — Пізно буде каятись тоді! Розкривайте серця, розкривайте Громовицям буряним навстріч! Споряджайте душу, посилайте, У останню Полум’яну Січ!

9 травня 1974 р. — 19 листопада 1976 р.

ХАРТІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДУХОВНОЇ РЕСПУБЛІКИ

Ім’ям синівської любові, ім’ям Космічного Права, єдиного і неподільного для всіх істот Безмежжя у видимих і невидимих світах та сферах, ім’ям радості, котра породила нескінченне буття,

проголошуємо і стверджуємо віднині і довіку

народження Української Космічної (Всесвітньої) Республіки, або Духовної України.

Перед ким нині говоримо? З ким стверджуємо народження Духовної Республіки, про яку мріяв великий Сковорода, яку бачили у своїх нидіннях казкарі прадавніх віків?

Стверджують народження Української Космічної Республіки нескінченні покоління героїв і трударів, які мріяли про цю знаменну годину, слухають нас святі лицарі Січі Запорізької, котрі рясно скропили своєю кров’ю землю українську, радіють цій казковій хвилі матері всіх віків, дух котрих колективно творить священний дух Матері-України. Приймаємо її Материнське Благословення і повідомляємо братерські народи Землі про появу на планеті небувалої історичної реальності.