Чорні птахи сіють жахиІ тяжку печаль,То кружляють понад дахом,То летять у даль.А мені зовсім не сумноЗ чорним птахом цим,Ворон той глибокодумний —Рідний побратим.Він мене вітав протяжноВ тиші вечорів,Як в готель малометражнийЯ за ґрати сів.Він мені вселяв надіюНа грядущі дні,Малював для серця мріюКрильми вдалині.І віднині — в бурі, зливи,В зоряних світах —Буде вісником щасливимДруг мій — чорний птах!
17 квітня 1980 р.
Цвітуть каштани*
Цвітуть каштаниВ моїм саду,І я, мов п’яний,Іду, бреду…Небесне поле —Мій диво-сад,На видноколіКаштани в ряд.Свічки вогнистіВнизу, вгорі,Дає намистоЗоря — зорі.Ті намистиниПлетуть вінкиУ Сад Єдиний —Віки, віки…Ідіть до мене,Мої брати,У даль шаленуТут є мости —Мости любові,Мости пісень.Щоб знову й зновуГорів цей день…Щоб вічним ПаномВесна цвіла.Мої каштаниЩоб зберегла…
9 травня 1980 р.
* * *
Що сильніш — мале, а чи велике?Що могутніш — предмет чи слова?Куля убиває чоловіка,А від слова серце ожива…Як же розібрати ті мережі,Що важніше — день чи темна ніч?Все єдино в зорянім безмежжі:Слово — річ, і всі предмети — річ.З речі-словавийшла річ-Людина,Зоресвіт — і духу океан.У руках Людини і зернина,І космічний всеосяжний лан…
1 вересня 1980 р.
* * *
Десь на кручі — далеко, далеко —Хатка мила…В ній моя доля-лелекаКвітку згубила.Пелюстки обриває негода:Любить — не любить!Що чекає ту юну вроду —Щастя, згуба?Дві маленькі мої лелітки —Жовта й синя,Дві самотні, тремтливі квіткиНа бадилині…Десь пішло їхнє щастя біднеДо циганів —Волохате, старезне, рідне,Все в тумані…Чи було воно, чи приснилось?Хто ж те мовить?Хто поможе здобути силиІ любові?..Ви до Сонця прагніть, молітесь,Лиш до Сонця!Може, вернеться щастя квітамПід віконце…
