Читать «Елементал» онлайн - страница 16

Василь Шкляр

Тим часом Джохар виїхав своєю «Нивою» в супроводі охорони до села Рошни Чу, звідки мав вести телефоном переговори з Москвою. Біля нього були офіційний представник Чеченії в Москві Гамад Курбанов і ще одна вельми цікава особа, про яку ніколи й ніде не згадає жодна інформаґенція. Бізнесмен москвич Хачтукаєв мав однаково великий вплив як у кримінальних, так і в урядових колах, оскільки багато важив для кремлівської «партії війни». Ті, хто розв’я зав цю війну, знали, що через Хачтукаєва ідуть грошові потоки в Чечню, і забезпечували йому дах. Та зрештою і з ним зіграли «в темну». 21 квітня на зустріч із Джохаром прибув і його «давній приятель» Хачтукаєв - йому випала роль посередника й свідка важливих переговорів про припинення бойових дій.

Після того, як російський літак А 50 набрав висоту, значно нижче за нього в небі з’явилося два бомбардувальники Су 24. Під вечір у них уже закінчувалося пальне, а сиґнал про координати цілі так і не надійшов. Довелося повертатися на аеродром, щоб дозаправитися і таки довер шити цю «героїчну» справу.

Все буде о’кей, адже літак А 50 є цілковитим аналогом американського «Авакса», а супут никовий телефон «Інмарсат», який наведе на ціль, має таке ж походження… Світ тісний, а земля маленька, як макове зерня.

Генерал зупинив свою «Ниву» серед поля уже в сутінках. На капоті встановив «Інмарсат» і набрав телефон Борового… Коли він корис тувався звичайним зв’язком, то завжди розкру чував телефонний шнур за якусь сотню метрів од машини і тільки тоді вів розмову. А тут був «давній приятель» генерала і «друг» Москви, котрий сказав, що розмова триватиме лічені секунди. Важко гадати, що відбулося за ті секунди в сутінках серед поля, але «сушки» таки отримали точні координати, і дві ракети водно час було спрямовано в ціль. Перша, як це часто буває у найвідповідальнішу хвилину, зарила носом у землю й не вибухнула, зате друга влу чила прямо в «Ниву».

Хто був поблизу «Інмарсата» - загинули всі.

Не лишилося живого місця на Курбанові, оді рвало голову Хачтукаєву, «Нива» розлетілася полем разом з осколками.

Того ж вечора Барсукову доповіли, що від генерала залишилася тільки пілотка із синень кою каймою, тож можна вважати, що він заги нув у повітряному бою, як і личить іменитому літунові.