Читать «Україна у революційну добу. Рік 1918» онлайн - страница 315

У вересні 1918 р. був призначений начальником 1-ї Української радянської дивізії. Надалі брав участь у громадянській війні на різних командних посадах, а в мирний час служив у прикордонних військах і органах держбезпеки.

22

Довідка: Гербель Сергій Миколайович(1856 р. — ?) — державний діяч, херсонський землевласник.

У царській Росії обіймав високі державні посади: Харківського губернатора (1903–1904), начальника Головного управління у справах місцевого господарства Міністерства внутрішніх справ (1904–1912), члена Державної Ради, гофмейстера імператорського двору. Під час Першої світової війни працював Головноуповноваженим з постачання продовольством Діючої армії і набув собі репутації визначного організатора продовольчої справи.

Після гетьманського перевороту призначений представником Ради міністрів Української Держави при Головній квартирі командування австро-угорських військ у Одесі, а в липні 1918 р. — міністром продовольчих справ у кабінеті Ф.Лизогуба. Разом з рядом інших проросійськи орієнтованих міністрів домагався від П.Скоропадського виразнішої орієнтації на нерадянську Росію.

Ставши Головою ради міністрів — останнього кабінету Української Держави, одночасно отримав портфель міністра земельних справ.

Головні зусилля спрямував на встановлення контактів з переможними державами Антанти та порозуміння з російським консервативним рухом. Але в умовах розгортання антигетьманського повстання вся влада в Українській Державі сконцентрувалася в руках військових генералів (Ф.Келлера, потім О.Долгорукова), і уряд утратив вагу та політичний вплив. До того ж, з 23 листопада С.Гербель фактично не виконував своїх обов`язків через хворобу, доручивши, за згодою гетьмана, виконувати функції голови уряду міністру фінансів А.Ржепецькому.

Під час захоплення повстанцями Києва 14 грудня 1918 р. гетьман П.Скоропадський підписав зречення від влади на користь голови Ради міністрів С.Гербеля, який, у свою чергу, на вимогу Директорії, офіційно передав їй владу. Сам С.Гербель був заарештований, більше трьох місяців провів у в`язниці — спочатку в Києві, потім у Вінниці, зрештою був вивезений до Одеси і там звільнений, ніби-то, на вимогу представників Антанти. У 1919 р. А.Денікін призначив його головноуповноваженим в харчових справах при армії. Згодом виїхав до Німеччини.

23

Довідка: Шаповал Микита Юхимович (псевдоніми: М.Сріблянський, М.Бутенко, 26 травня (7 червня) 1882 р., с. Сріблянка Бахмутського повіту Катеринославської губ. — 25 лютого 1936 р., м. Ржевниці, Чехословаччина) — громадсько-політичний діяч, поет, публіцист, учений-соціолог.

Походив із селянської родини. Освіту здобував у Комишуватській двохкласній Новоглухівській лісній школах, Чугуєвському юнкерському училищі. Навчався й на історико-філологічному факультеті Харківського універсиптету, однак за браком коштів залишив вуз. Через революційні події не зміг завершити освіти і в Київському комерційному інституті, до якого вступив 1917 р.