Читать «Юпітер з павою» онлайн - страница 100

Він вдарив кулаком по столу, піднявся і пройшовся по кімнаті. У кутку біля дверей крутнув вимикач, і світло люстри залляло кімнату.

Капітан підвівся і відчинив вікно. Виглянувши надвір, він жадібно вдихнув свіже повітря.

— Ну, я ще пішов до опервідділу, — кинув він, відірвавшись нарешті од вікна. — Богуміл Шимандл, Їржі Шимандл і Едуард Коржан будуть ув'язнені протягом дня. А ви, хлопці, гайда спати!

— Ми посидимо з тобою, — запропонував Войта.

— Це зайве! Вам уже тут нема чого робити, ідіть додому! Вранці подзвоніть!

І вони пішли спати.

Та Марек, заснувши спочатку як мертвий, через кілька годин прокинувся.

Східний виднокруг білів світанням, у верховітті дерев під вікном горобці влаштували ранковий концерт. Станіслав хропів, наче труба. Войта досадливо усміхнувся: «Цього рудиголову ніщо не розворушить».

Марек сів і механічно обмацав кишені, шукаючи сигарети. «Ех, якби слова Станда справдились і Матоуш виявився спільником Піттермана! Ми б зараз підвели риску, закрили справу, спокійно виспалися, а завтра надвечір я пішов би до Яни і сказав: люба Янічко, так, мовляв, і так, я хотів би… — Він роздратовано замахав рукою, розганяючи дим. — А власне, я навіть радий, що все це насправді не так. Кривдно було б мені за Зденека Матоуша, страшенно кривдно. Досить того, що він виявився таким слабодухим, але то було б гірше. Бідолашний хлопець… поганий вихід знайшов. Найгірший. Нашкодив собі, родині, армії, усім нам… Адже він особисто зустрічався з «резервом», він міг би сьогодні привести нас до нього! Ну чому не знайшлося в нього мужності… адже, напевно, цьому чоловікові не бракувало хоробрості. Він не вагаючись став би до кулеметного двобою з ворогом. А от у цьому двобої, набагато складнішому і підступнішому, де єдиною зброєю людини є його моральна сила, показав себе боягузом і дезертирував. Шкода».

Небосхил на сході став жовтогарячим. «Ще мить і сонце продемонструє своє щоденне диво воскресіння. А я змушений буду визнати, що мені завдали мат. Навіть більше того: коли оті троє будуть арештовані, я дістану такий нокаут, якого ще ніколи не отримував. Наш «резерв» крутне хвостом і зникне!..

Щоправда, він уже буде нешкідливий, але хіба можна допустити, щоб такий мерзотник вислизнув?» — Войта вийняв з кишені монету і вмостився біля вікна. — «Юпітер з павою». Старовинний боже, здається, ти востаннє прийшов погратися з бідолашним жителем Землі…

Може, ти й справді впав з неба? А чи не обдурив мене, чи не заманив на хибний шлях?

Ех, Конайзер, Матейка, Ранда, Жлува, Райнбергер, Краль, Цацак, Волейнічек, Пошовський… Цей отче наш я не забуду до смерті. Якщо старе повір'я не бреше, то на цю компанію доброчесних і бездоганних панів цими днями напала безжальна гикавка. А решта, решта не потребує ніяких пояснень…