Читать «В катакомбах» онлайн - страница 2
Леся Українка
Нехай і так, нехай отець єдиний над нами буде, та коли ж настане те Царство Боже? Де його шукати?
Один з братів казав: воно на небі, а другий: на землі…
(Дивиться з запитом і палким сподіванням.)
Є п и с к о п
Обидва праві.
Н е о ф і т-р а б
Де ж на землі є Царство Боже?
Є п и с к о п
Тут.
Н е о ф і т-р а б
У Римі?!
Є п и с к о п
В нашій церкві.
Н е о ф і т-р а б
В катакомбах?
Є п и с к о п
Не говори: "ось тут" чи "там воно". Воно є скрізь, де Бог є в людських душах.
Н е о ф і т-р а б
Коли ж він буде в душах всіх людей?
Є п и с к о п
Тоді, коли Христос удруге прийде на землю з неба.
Н е о ф і т-р а б (смутно)
Брат один казав, що літ аж тисяча минути мусить від першого до другого пришестя…
Є п и с к о п
Се ересь, брате, бо ніхто не знає ні дня, ні часу…
Н е о ф і т-р а б (впадає йому в річ і з радісною надією)
Значить, Царство Боже настати може в кожен день і час?
Є п и с к о п
Запевне так.
Неофіт-раб замислюється і знов смутніє.
Про що гадаєш, брате?
Н е о ф і т-р а б
Я думаю… ось ти казав, що тут у нас є Царство Боже… А чому ж у нас тут є патриції, плебеї, ну, і раби?
(Оглядає все зібрання, декотрі спускають очі в землю.)
Х р и с т и я н и н-п а т р и ц і й (виступає трохи наперед)
Душа твоя, мій брате, бентежиться даремне. Я - патрицій, а він - мій раб,
(показує на старого чоловіка) але се так для світу, а перед Богом ми брати обоє.
Н е о ф і т-р а б (до старого раба)
Ти раб йому про людське око тільки?
С т а р и й раб
Ні, я служу своєму пану вірно, не тільки зо страху, а й по сумлінню, як наказав Господь.
Н е о ф і т-р а б
Коли ви рівні, то нащо маєш ти йому служити?
С т а р и й раб
То Божа воля, що вродивсь він паном, а я - рабом.
Н е о ф і т-р а б
То, значить, в Царстві Божім є раб і пан?
Старий раб мовчить.
П а т р и ц і й
Він тут мені не раб, тут я йому готов умити ноги, - ми зажили святого тіла й крові укупі, при однім столі.
Н е о ф і т - р а б (до старого раба)
І дома так само при однім столі їсте?
С т а р и й раб
Ні, брате, се б зовсім не випадало.
Н е о ф і т-р а б Чому?
С т а р и й раб
Бо так не личить… не подоба…
Є п и с к о п (до неофіта-раба)
Не спокушай його. Він простий духом, а Царство Боже для таких найближче.
Хто терпить все в покорі, той щасливий, тому однаково, чи пан, чи раб він буде тут у світі.
Н е о ф і т-р а б
Ні, мій, отче, ні, не однаково…
(З поривом.)
Коли б ти бачив, як плакала моя дитина вчора, - воно ж покірне, тихе немовлятко, - до вечора без покорму зоставшись: на оргії прислужувала жінка і ніколи було забігти в хату погодувать дитину. А тепер дитина наша хвора, тільки жінка не сміє плакати, бо пан не любить очей заплаканих в рабинь вродливих.
Є п и с к о п
Не треба плакати, хоч би померла дитина ваша, - їй велике щастя на небі приготоване.
Н е о ф і т-р а б
А панській малій дитині менше щастя буде, коли помре невинним немовлятком?
Є п и с к о п (трохи збентежений)
Невинні всі однакові у Бога.
Н е о ф і т-р а б (понуро)
То паненяті вдвоє щастя буде, раз на землі, а вдруге ще й на небі…
С т а р и й раб
Не заздри, брате, не губи душі, святої чистоти їй не плями.