Читать «В катакомбах» онлайн - страница 2

Леся Українка

Нехай і так, нехай отець єдиний над нами буде, та коли ж настане те Царство Боже? Де його шукати?

Один з братів казав: воно на небі, а другий: на землі…

(Дивиться з запитом і палким сподіванням.)

Є п и с к о п

Обидва праві.

Н е о ф і т-р а б

Де ж на землі є Царство Боже?

Є п и с к о п

Тут.

Н е о ф і т-р а б

У Римі?!

Є п и с к о п

В нашій церкві.

Н е о ф і т-р а б

В катакомбах?

Є п и с к о п

Не говори: "ось тут" чи "там воно". Воно є скрізь, де Бог є в людських душах.

Н е о ф і т-р а б

Коли ж він буде в душах всіх людей?

Є п и с к о п

Тоді, коли Христос удруге прийде на землю з неба.

Н е о ф і т-р а б (смутно)

Брат один казав, що літ аж тисяча минути мусить від першого до другого пришестя…

Є п и с к о п

Се ересь, брате, бо ніхто не знає ні дня, ні часу…

Н е о ф і т-р а б (впадає йому в річ і з радісною надією)

Значить, Царство Боже настати може в кожен день і час?

Є п и с к о п

Запевне так.

Неофіт-раб замислюється і знов смутніє.

Про що гадаєш, брате?

Н е о ф і т-р а б

Я думаю… ось ти казав, що тут у нас є Царство Боже… А чому ж у нас тут є патриції, плебеї, ну, і раби?

(Оглядає все зібрання, декотрі спускають очі в землю.)

Х р и с т и я н и н-п а т р и ц і й (виступає трохи наперед)

Душа твоя, мій брате, бентежиться даремне. Я - патрицій, а він - мій раб,

(показує на старого чоловіка) але се так для світу, а перед Богом ми брати обоє.

Н е о ф і т-р а б (до старого раба)

Ти раб йому про людське око тільки?

С т а р и й раб

Ні, я служу своєму пану вірно, не тільки зо страху, а й по сумлінню, як наказав Господь.

Н е о ф і т-р а б

Коли ви рівні, то нащо маєш ти йому служити?

С т а р и й раб

То Божа воля, що вродивсь він паном, а я - рабом.

Н е о ф і т-р а б

То, значить, в Царстві Божім є раб і пан?

Старий раб мовчить.

П а т р и ц і й

Він тут мені не раб, тут я йому готов умити ноги, - ми зажили святого тіла й крові укупі, при однім столі.

Н е о ф і т - р а б (до старого раба)

І дома так само при однім столі їсте?

С т а р и й раб

Ні, брате, се б зовсім не випадало.

Н е о ф і т-р а б Чому?

С т а р и й раб

Бо так не личить… не подоба…

Є п и с к о п (до неофіта-раба)

Не спокушай його. Він простий духом, а Царство Боже для таких найближче.

Хто терпить все в покорі, той щасливий, тому однаково, чи пан, чи раб він буде тут у світі.

Н е о ф і т-р а б

Ні, мій, отче, ні, не однаково…

(З поривом.)

Коли б ти бачив, як плакала моя дитина вчора, - воно ж покірне, тихе немовлятко, - до вечора без покорму зоставшись: на оргії прислужувала жінка і ніколи було забігти в хату погодувать дитину. А тепер дитина наша хвора, тільки жінка не сміє плакати, бо пан не любить очей заплаканих в рабинь вродливих.

Є п и с к о п

Не треба плакати, хоч би померла дитина ваша, - їй велике щастя на небі приготоване.

Н е о ф і т-р а б

А панській малій дитині менше щастя буде, коли помре невинним немовлятком?

Є п и с к о п (трохи збентежений)

Невинні всі однакові у Бога.

Н е о ф і т-р а б (понуро)

То паненяті вдвоє щастя буде, раз на землі, а вдруге ще й на небі…

С т а р и й раб

Не заздри, брате, не губи душі, святої чистоти їй не плями.