Читать «Червоний терор. Історія сталінізму» онлайн - страница 58

Більшовики черпали ідеї не лише з марксистських джерел та думок Ніцше і Ваґнера. їх уявлення про «надлюдину» формували сучасні природничі науки. Ніхто не мав більшого авторитету в колі провідних більшовиків, як фізіолог Павлов, котрий подібно до Троцького розумів історію людства як процес, у якому свідомість гамувала тваринні потреби тіла. Отже, справа дисциплінізації та виправлення людини перебувала в руках самої людини, і саме більшовики в ім’я історії мали здійснити це виправлення. Генетик Олександр Сєрєбровський відкрив 1929 року зв’язок між вихованням нової людини та більшовицьким режимом. На питання, як «організувати відбір в людському суспільстві?» — звучала відповідь — «без сумніву, лише в соціалізмі», після остаточного відмирання сім’ї і переходу до соціалістичного виховання та тренінгу кохання та розмноження. «Оскільки в біологічному сенсі, — говорив генетик, — кохання є нічим іншим як сумою умовних та безумовних рефлексів».

У цьому питанні з Леніним погоджувався Горький. Вільними він вважав людей, котрі були звільнені від примусів, котрі першою і останньою інстанцією життя визнавали самих себе, котрі були вільними, незв’язаними та емансипованими. Але яким чином, запитували обидва, комунізм зможе виправити «масу людського матеріалу», що протягом століть «псувався через рабство, кріпацтво та капіталізм». Узгодженість відповіді на це питання, однак… залишала бажати кращого. Варвар стане новою людиною лише тоді, коли оточення, в якому ця людина перебуває, перетвориться на дисциплінарну машину. «Американізація» виробництва і звільнення робітників від тягаря минулого більше не суперечили одне одному. Бо там, де робітник стає гвинтиком великого механізму, постає нова людина³.