Читать «Червоний терор. Історія сталінізму» онлайн - страница 39

Не бракувало спроб впливати на селян ззовні й через просвітницькі та пропагандистські компанії, котрі періодично розгорталися на селі й нагадували мешканцям села, хто є владою. Однак, щоб звернути на себе увагу, комуністи потребували в селах постійного представництва. Сільські ради, комсомольці, комуністи були інструментами, за допомогою яких режим мав укорінювати новий лад у селі. Сільська рада представляла радянську владу: вона наглядала за дотриманням законів, піклувалася про сплату селянами податків, доглядала за дорогами та здійснювала судочинство. Місцева адміністрація як державний наглядовий орган, що виконував волю не сільських зборів, а держави, не могла здобути авторитет у селянства. Оскільки голови сільрад рідко діяли у згоді зі зборами громади і знали, що начальство буде на їхньому боці, вони займали диктаторську позицію. Нерідко представники держави виступали в ролі маленьких деспотів, які тероризували село і знущалися над селянами. Більшість радянських функціонерів у селі були надто суворими, але некомпетентними й неспроможними навіть збагнути того, що хочуть від них комуністи з найближчого адміністративного центру¹². Вони плутали завдання партійного осередку з завданням ради, забезпечували родичів прибутковими місцями в місцевій адміністрації, розтринькували зібрані з податків гроші. Й оскільки чимало цих сільських радянських функціонерів, як правило, не вміли ані читати, ані писати, вони не розуміли розпоряджень центру й не відали, чого від них хочуть вищі інстанції. Селяни ігнорували сільради, вони надалі покладалися на загальні збори сільської громади, на «сход», що про них дбав.

За допомогою виборів до рад, починаючи з 1926 року, режим намагався змобілізувати своїх прихильників і перетворити селян на лояльних громадян. Вибори до рад не мали на меті прищепити селянському життю парламентаризм і представницький лад. Вони були засобом для розпізнавання ворогів та інструментом мобілізації. Вибори працювали як на залучення (мобілізацію лояльних) так і на вилучення (виявлення нелояльних). Вибори в сільські ради були спрямовані на те, щоб нацьковувати незаможних селян на куркулів і священиків та провокувати конфлікти. Вибори починалися, зазвичай, з виявлення класових ворогів — куркулів, священиків, чиновників колишнього режиму, — яких треба було назвати і внести до списку осіб, що їх як класових ворогів позбавляли виборчого права. Однак промови про шкідливий вплив куркулів для селян залишалися просто незрозумілими. Тільки–но бригади комсомольців та партійних активістів залишали село, ради втрачали дієздатність.