Читать «Червоний терор. Історія сталінізму» онлайн - страница 33

НЕП був прірвою, що утворилася між амбіціями більшовиків та життєвим світом поза метрополіями; прірвою, яку партія ізолювала та визначила як простір свого права. У цій ізоляції народився сталінізм. Отже, якщо пошукати найвідповідніше означення, то можна сказати, що НЕП — це інкубаційний період сталінізму. Саме за НЕПу склалися передумови, що призвели до шалу насильства, що його ми називаємо сталінізмом.

Економіка

Нова економічна політика почалася після X з’їзду партії, що відбувся навесні 1921 року. Під враженням від селянських заворушень, робітничих страйків, бунту матросів у Кронштадті Ленін схилився до думки, що владу здобуде лише той, хто зможе мобілізувати підтримку населення. Більшість більшовицьких лідерів погодилася з такою оцінкою ситуації. Ленін не втратив з поля зору цілі соціалістичної планової економіки. Але тепер він бачив, що існує взаємозв’язок між купівельною спроможністю селян та промисловим виробництвом. Якщо селяни країни нічого не виробляють, якщо держава вважає їх лише злодіями, тоді, зрештою, немає кому платити податки і купувати ті товари, які виробляє промисловість. Відтак свавільні реквізиції збіжжя було замінено раніше встановленим натуральним податком, сплативши який, селяни отримували правові гарантії. Це було зроблено для того, щоб налагодити обмін між селом та містом і спонукати селян до збільшення виробництва й споживання. В такий спосіб Ленін і його прагматичні соратники сподівалися подолати продовольчу кризу в містах. Селянам дозволили вільно продавати на ринках надлишки врожаю та використовувати найману працю. Режим дозволив віддавати державні підприємства в оренду приватним особам, а також віддавати фінанси та постачання в приватні руки. У липні 1921 року було навіть повернуто ремісникам і малим підприємствам свободу займатися виробництвом. Однак ці реформи не обійшлися без соціалістичних запобіжників, які гарантували, що поступки не перетворяться на економічний переворот. Хоча режим дозволив вільну торгівлю, при цьому він не зважився відновити приватну власність на землю. Натомість режим сприяв створенню контрольованих з центру кооперативів у формі виробничих товариств, які мали організувати обмін товарами між містом і селом.