Читать «Червоний терор. Історія сталінізму» онлайн - страница 30

Йорґ Баберовскі

Сталінізм породило крайнє насильство громадянської війни. Воно були наслідком певної раціональності, несхильної до наведення порядку. У громадянській війні есхатологічні очікування дива та божевільні уявлення більшовиків поєдналися з насильницькими культурами імперії. Саме з досвідів крайнього насильства виплавилися сталінські функціонери. Це правда, що Ленін, Бухарін, Зінов’єв, Троцький були безсовісними лиходіями. Однак вони не мали безпосереднього, тілесного стосунку до насильства, терор для них був лише абстракцією, певною суперечністю, що виникала між уявними класами. Про народне насильство, до якого підштовхував цей терор, вони не мали ані найменшої гадки. Натомість для сталінських функціонерів насильство було еліксиром життя. Честю і славою для них була багата здобич, спустошені ландшафти та число знищених ворогів. Зазвичай цей функціонер походив з простого середовища, його рідною домівкою були робітничі квартали та села імперії. Роки свого життя він провів у революційному підпіллі, в царських тюрмах або на засланні. Його час прийшов тоді, коли вибухнула громадянська війна, коли режим покликав виконавців, злодіїв і терористів, які про знищення ворогів не лише говорили, але й чинили це. Сталін, Молотов, Каганович, Ворошилов, Мікоян, Орджонікідзе, Кіров, Єжов — усі вони втілювали політичний стиль, мову та образ сталінських функціонерів. Сталін, цей «чудовий грузин», як його назвав Ленін, був їхнім ідолом. Він об’єднував усі характерні риси, що їх цінували в колі цих функціонерів: простота, замкненість, схильність до насильства59.

Громадянська війна і терор принесли не лише руйнацію і духовне спустошення. Росія втратила свою духовну і політичну еліту. Той, хто вижив, шукав своє щастя за кордоном, в Європі. Берлін, Прага і Париж були місцями, де стара Росія заново себе переосмислювала60. Натомість нова Росія була країною терору. Колективізація сільського господарства, дисциплінування робітництва, переслідування буржуазних спеціалістів, депортація етнічних груп, здійснення терору, ім’я якого — сталінізм, народилися у вирі громадянської війни. Сталінізм черпав свої сили у громадянській війні, він був громадянською війною, але проваджуваною іншими засобами61.

II. Тиша перед бурею

Більшовики перемогли. Вони зламали військовий спротив білих армій і кривавим терором придушили селянські заворушення та страйки. Про успіх комуністів свідчить не лише відновлення багатонаціональної імперії, що на початку революції розпалася на окремі частини: після того як Червона армія навесні 1921 року окупувала Грузію, імперія святкувала своє відродження, однак переможці не могли тішитися своїм тріумфом. У вирі насильства й терору загинула не лише стара Росія, зник також первісний проект більшовицького устрою.