Читать «Червоний терор. Історія сталінізму» онлайн - страница 28

Селянські повстання ніде не проходили під прапором білогвардійської контрреволюції. Революція селян була повстанням, що відповідала селянському розумінню свободи: мир, земля і свобода від держави та чиновників. У цьому розумінні саме більшовики представляли собою контрреволюцію. «Хай живуть більшовики! Смерть комуністам», «Хай живе Радянська влада! Геть більшовиків та євреїв!» — такі гасла можна було почути в цей час від селян. Чимало з них були щиро переконані, що більшовизм та комунізм є протилежностями⁵⁵.

Повстале селянство не обмежувалося помстою своїм гнобителям, яких воно вбивало в жахливий спосіб. Селяни руйнували інфраструктуру: мости, залізничні колії, телеграфні стовпи, що пов’язували село із зовнішнім світом. Вони прагнули знищити основи, на яких трималася влада чужинців. Осередки влади, міліційні дільниці, суди, партійні комітети і також школи, де режим проповідував своє вчення — піддавалися вогневі. У деяких регіонах державна влада була встановлена лише у 1921 році. Для селянських бунтів було характерним те, що вони не виходили поза межі простору свого виникнення. Жодному селянському провідникові не спало на думку знищувати більшовиків на більшовицькій території, переслідувати та вигнати їх зі столиці. Інтереси селян обмежувалися лише селами, з яких вони походили. Коли з села проганяли державну владу і відновлювали первісну волю, войовничий ентузіазм селян слабшав. Саме в цьому полягають причини поразки селян у боротьбі проти більшовиків.

Лише взимку 1920 року, із закінченням громадянської війни, влада змогла придушити селянські повстання. У червні 1921 року Центральний виконавчий комітет РРФСР видав розпорядження, яке узаконювало терор проти селянства. Той, хто вагався назвати своє ім’я органам безпеки, хто переховував у схованках «бандитів» або зберігав їхню власність, мав бути розстріляний без суду⁵⁶. Щоб примусити селян скласти зброю, червоні комісари заарештовували мешканців цілих сіл і кидали їх у концтабори як заручників. За одного вбитого комуніста розстрілювали десятки селян. Наприкінці 1921 року в концентраційних таборах перебувало понад 50 000 селян з Тамбовщини. Врешті Червона армія застосувала проти повсталих селян літаки й газові бомби, щоб «викурити» їх з боліт, де вони сховалися⁵⁷.