Читать «Червоний терор. Історія сталінізму» онлайн - страница 141

Сталінізм вижив. Він вижив, тому що націонал–соціалістичний терор залишив сталінський терор у тіні, тому що для населення в кінці він уявлявся меншим злом, і тому що його представники змогли змобілізувати радянських громадян на війну. На початку режим видавався цілком паралізованим. Сталін зачинився на своїй дачі й не наважувався показатися перед громадськістю. Вперше у своєму житті він виглядав дійсно розгубленим. Сповістити населення по радіо про напад Німеччини на Радянський Союз він доручив своєму заступникові Молотову. Мікоян згадує, що цими днями Сталін «ні чим не цікавився, і не виявляв жодної ініціативи». І коли члени Політбюро без попередження з’явилися на дачі Сталіна в Кунцевому, щоб спонукати його до якихось дій, він недовірливо подивився і запитав: «Що ви хочете?». Ймовірно, Сталін боявся, що незабаром прийдуть члени Політбюро, щоб його заарештувати, — гадав Мікоян¹⁸. Це тривало понад тиждень, аж поки Сталін не повернувся до своєї звичної форми. Першого липня він видав наказ про створення «Державного комітету оборони», до якого увійшли найважливіші члени Політбюро і який мав організувати евакуацію важкої промисловості в азійську частину СРСР. З липня Сталін звернувся з радіовідозвою до населення. «Товариші! Громадяни! Брати і сестри!», — так почав Сталін свою промову, якою він хотів посилити дух опору серед населення. Він говорив про захист батьківщини і про «всенародну вітчизняну війну», яку треба вести проти агресорів. У промові з нагоди революційних свят в листопаді 1941 року Сталін апелював до спадщини царистського минулого. Він говорив про країну Пушкіна і Толстого й покликався на військових героїв, Олександра Невського, Олександра Суворова, Михайла Кутузова. Чи ж більшовики говорили коли–небудь про «братів і сестер», про народ і Батьківщину? Промова Сталіна справила велике враження на деяких інтелектуалів країни. Письменник Костянтин Симонов був глибоко зворушений, коли з уст Сталіна почув примирливі слова. «Я ненавиджу війну, але бачу сенс у захисті Батьківщини, якою б вона не була, від нашестя ворогів», — так сформулювала це Надія Мандельштам, дружина жертви сталінського терору поета Осипа Мандельштама.