Читать «Червоний терор. Історія сталінізму» онлайн - страница 126

Жертвами національних операцій, що тривали до листопада 1938 року, стали понад 350 000 осіб. Лише в ході польської операції було заарештовано 144 000. Майже 250 000 людей закінчили своє життя перед розстрільними командами НКВС. Усього в період від серпня 1937 по листопад 1938 року жертвами терору стали 767 397 людей, 386 798 з яких були засуджені «трійками» до смерті. За даними НКВС у період від 1 жовтня 1936 до 1 листопада 1938 року заарештовано 1 565 041 особу, з яких 365 805 — внаслідок «національних операцій», і 702 656 — внаслідок указу НКВС №00447.668 305 осіб було розстріляно, решту — запроторено в табори⁹⁶.

Те, що розпочалося на початку1937 року як криваве «самочищення» комуністичної партії, перетворилося на нестямне безумство, яке принесло страхітливе фізичне і душевне спустошення. Аж до зими 1938 року тривали вбивства і катування, поки партійному керівництву не спало на думку бодай якось це стримати. 1937 року світ зійшов з рейок, він опинився в надзвичайному стані. Та цей апокаліптичний театр жахів був придуманий в центрі і центр же його організував. Сталін та його поплічники контролювали терор і саме вони змушували місцеві партійні органи та органи безпеки вдаватися до необмежених крайнощів. Те, що тут відбулося, не було справою несвідомих місцевих сатрапів, котрі накидували центрові свої винищувальні стратегії. Це було роботою саме Сталіна, який те, що він вчиняв іншим, сприймав не як божевільний хаос, а як очищувальну зливу. Відтак земля назавжди звільнялася від сміття. Жоден терор не був би достатньо жорстоким для досягнення цієї мети⁹⁷.

Завершення терору відбувалося етапами. На січневому 1938 року пленумі ЦК Сталін і Маленков вперше розкритикували акти насильства, які траплялися при звільненні та арешті членів партії. Павло Постишев, котрий до 1937 року обіймав посаду першого секретаря Комуністичної партії України, власне, потрапив у немилість через ексцеси, які відбувалися в Україні під час його керування. Постишев нібито наказував переслідувати невинних, а при цьому втратив з поля зору ворогів у власному оточенні. Справа Постишева сигналізувала про кінець терору в середині партії. Безпосередньо після закінчення пленуму несправедливо вилучених партійців було поновлено в партії, а заарештованих звільнено з в’язниць. Терор проти «соціально чужих елементів» та «ворожих національностей» тривав неспинно ще протягом 1938 року. Ба більше, Сталін дав зрозуміти Єжову, що він незадоволений ходом операцій. В’язниці були переповнені, оскільки НКВС був не спроможний швидко й у відведений термін знищувати ув’язнених ворогів. Для прискорення процесу виконання національних операцій у вересні 1938 року було перекладено на трійки. Усі справи мали бути завершені до 15 листопада 1938 року. Це призвело до того, що восени 1938 року смертоносна машинерія ще раз влаштувала жорстоку різанину, перш ніж Сталін оголосив середину листопада кінцем масового терору. У період між вереснем і листопадом 1938 року в розстрільних ярах НКВС загинули ще 72 000 людей.