Читать «Українська драматургія. Золота збірка» онлайн - страница 160

(). Мы — руские!

а. Які там із нас українці? — Ми так: ні се, ні те — покручі.

й. Це тільки давня завичка наша мужича — говорити по малоросійському, змалку в сем’ї позвикали та й патякаємо, а щодо тих українців — то чорт їм нехай! тільки людей скаламутили.

(). Да-а… затеяли, мерзавцы, историю, доложу вам!

( ). Знаєте, цікаву новину я приніс… (є. .)

а. Це наш квартирант — прошу знакомитися.

(). Яка пам’ять стала у мене коротка! — Зайшов у крамничку, розумієте, дещо купити. Гроші заплатив, а пакуночок забув узяти. (.) Я зараз вернусь.

( ). Куда же это вы, господин студент? Разкажите же вашу новость.

ь. Я зараз вернуся, — піду тільки пакуночок свій візьму. ( .)

р. Нет, господин студент, — я вас минуточку прошу обождать. ( .) Вы кто собственно будете… то есть не то… ( .) Вы каких убеждений? Собственно не убеждений… словом — ви кого признаєте — ясновельможного пана гетмана или Директорію?

(). Я, знаєте, скромний студент, в політику не втручаюсь… моє діло — наука.

р. Потрудитесь показать ваши документы.

ь. Моє посвідчення?

р. Там уже как хотите, так его й называйте.

( ). Зараз, зараз. (.) Мої документи в моїй кімнаті, — я зараз найду і принесу вам. Я зараз.

(). Да-да. Пожалуйста.

Коломієць швидко іде в свою кімнату і зачиняє за собою двері. Офіцер стоїть у войовничій, викликаючій позі.

й. І нащо ви, господин офіцер, так його налякали?

р. А что это за человек?

й. Хороший чоловік, якого-небудь ми не стали б держати.

(). Может это жених ваш, тогда я прошу извинить меня?

(). Може й жених!.. (.) А ви такий злий, зараз лякать.

р. Но мне интересно было бы знать, какую это он принес новость. Он с таким видом влетел в комнату, как будто там действительно невесть что случилось. Мне это кажется несколько подозрительным.

За дверима чути стурбований голос: «Борис! Борис! Боря, где ты?» Двері одчиняються і на порозі з’являється ; він нашвидку застібує шинель.

(). А, Миша, заходи сюда!

(). Боря, сюда иди!

(). Что такое, дорогой.

р. Иди, тебе я говорю: дело есть!

р. Миша! Я решил окончательно: к черту всякие дела! Иди, вот посмотри лучше, какой прелестный уголок я разыскал.

р. Вот идиот! — Иди, я тебе говорю! ( .)

р. В чем же дело?.. ( .) Что это ему так не терпится? (.) Вы нас ожидайте: через пять минут мы к вам возвращаемся.