Читать «Україна радянська. Ілюзії та катастрофи «комуністичного раю»» онлайн - страница 34

Геннадій Єфіменко

Разом із гаслами «Фабрики — робітникам!», в яке робітничі маси вкладали відмінний від більшовицького керівництва зміст, та пропагандою «права націй на самовизначення аж до відокремлення», яке було взяте на озброєння ще в березні—квітні 1917 р., нові гасла в питанні про мир та землю допомогли більшовикам опанувати ключові ради робітничих та солдатських депутатів і шляхом маніпуляцій отримати більшість на II Всеросійському з'їзді рад. Після Жовтневого перевороту вони були змушені видати низку законодавчих актів, якими втілювали обіцяні гасла в життя. Ленін добре розумів, що в жовтні 1917 р. час для власне комуністичних перетворень ще не настав. Ігнорування наданих раніше обіцянок в умовах ще не утвердженої влади могло призвести до її втрати.

Таким чином, взявши на озброєння популярні в народних низах гасла, більшовики створювали ілюзію того, що вони теж прагнуть їх втілення. І хоча ці гасла часом прямо суперечили комуністичному проекту, певний час більшовицькі керівники змушені були їх тим чи іншим чином втілювати навіть уже після захоплення влади. Найбільше поступок було зроблено в агарній та національній сферах. Завдяки цьому під вплив ілюзії підпала значна частина суспільства. Іншим важливим чинником успіху виявилася готовність до застосування масового насильства.

Сподіване народовладдя: ілюзії та реалії «Перших совітів» (листопад 1917 — квітень 1918 р.)

Придушення корніловського заколоту та активна участь у цьому більшовиків мали істотний вплив на суспільно-політичну ситуацію в Росії. Популярність більшовицької партії, керівники якої напередодні заколоту взяли на озброєння популістські, «радянські» за своїм змістом гасла, стрімко зросла. У вересні — жовтні 1917 р. до більшовиків перейшло керівництво у багатьох радах, але переважного впливу в радах на теренах усієї Росії їм досягти не вдалося. Ці обставини були враховані при захопленні влади. З метою здобути перевагу на II Всеросійському з'їзді рад робітничих і солдатських депутатів більшовики вдалися до певних маніпуляцій, завдяки чому вони отримали більшість депутатських мандатів. Заручившись підтримкою лівих есерів, більшовицькі керманичі саме на цьому з'їзді, який відкрився увечері 7 листопада (25 жовтня), оголосили про перехід влади до рад. Це сталося після взяття червоногвардійцями урядового Зимового палацу. Жовтневий переворот здійснився.

Захоплену в Петрограді владу потрібно було не лише зберегти, а й поширити на інші регіони. Цій меті слугувала низка перших декретів радянської влади, які мали суто пропагандистський характер. Насамперед слід згадати ухвалені з'їздом «Декрет про мир» та «Декрет про землю», а також затверджені невдовзі Раднаркомом «Декрет про повноту влади рад», «Декрет про введення восьмигодинного робочого дня» та «Положення про робітничий контроль». По суті це було повторенням на законодавчому рівні найпопулярніших у суспільстві гасел «Мир народам!», «Земля — селянам!», «Влада — радам!», «Фабрики — робітникам!»