Читать «Тричі мені являлася любов» онлайн - страница 28

Ура-патріотичні газети цього часу нагадували читачам, щоб під час приїзду монарха в той закуток імперії, котрий в старих австрійських книгах іменувався королівством Галіції, небо було чисте і безхмарне “не тілько від туч, але й наших злобних неприятелів”. Тож за справу братів Фокшеїв взялися з усією старанністю. Хто в Галичині був соціалістом, поліція добре знала. До розряду соціалістів були занесені деякі місцеві вчителі (соціалістом, на думку поліції, мали бути ті вчителі, які читають, крім шкільних підручників, газети і ще якісь “товсті” книжки) і всі, хто своєю поведінкою не подобався поліції. Багатьох з них було арештовано. Поліція аж з радості підскакувала, що “на терені [19] акції” був затриманий сам “проводця” Франко та ще в компанії “відомого соціаліста” Кирила Геника. З того, як поспішала поліція склемезити судову справу, як шила білими нитками в одне і виступ Фокшеїв, і приїзд Франка, і справу М. Павлика, - було ясно кожному, що перед цісарем хотіли показати свою пильність і засвідчити відданість.

Після серії допитів в Коломиї Франка відправили у слідчу тюрму, де він просидів до 10 червня 1880 року. Там, в Коломиї, після виходу з тюрми, в готелі, напіввмираючий з голоду Франко написав “На дні”. Того ж року оповідання з'явилось окремим виданням у серії “Дрібна бібліотечка” за “№ 14 із підзаголовком “Суспільно-психологічна студія” з посвятою “громадському урядові богоспасаемого міста Дрогобича”.

І, здається, з усіх відгуків, написаних про це оповідання, найсуттєвішим є висновок Петербурзького цензурного комітету: “Хоча зміст цього оповідання не може бути визнаний злочинним, воно все ж дуже тенденційно своїм крайнім реалізмом і тим гнітючим враженням, яке автор має на меті справити на читача описом нелюдськості, звірства і безапеляційного свавілля поліції, жертвою якої є ні в чому не винная освічена молода людина, перейнята любов'ю до страждаючих і взагалі, як видно із оповідання, прибічник соціалістичних теорій”. “Kurjer Lwowski” зауважив, що “енциклопедичний талант Франка” в оповіданні “На дні” викреслив “нові стосунки серед людей…”.

Оповідання “На дні” було тепло зустрінуте М. Драгомановим і М. Павликом. Останній, окрім надзвичайно високої оцінки, зробив Франку зауваження, що герой оповідання Андрій Темера дуже нагадує автора оповідання, а Ганя не хто інша, як Ольга Рошкевич. Франко заперечив: “Те, що Ви пишете про “На дні”, - цікаве дуже. Ви, бачу, думаєте, що уступи з Темерою - чисто моя власна сповідь, і з того вносите, що я досі люблю О[льгу] і що я подекуди скомпрометував її. Помилка, добродію! Що де в чім воно так є - не перечу, але далеко не все. А вже з повісткового образу виводити дійсні відносини не пригісно [20]… Моя уява допомогою при цьому дуже мало, а ще менше яка-небудь реалістична-натуралістична доктрина. Я був тут, так сказати, редактор з допомогою ножичок супроти дійсності і мусів тільки прикроювати і зшивати з матеріалу, який доставив мені багатющий досвід… ”