Читать «Тричі мені являлася любов» онлайн - страница 27

Вони зустрілись. Було спочатку ніяково. Потім Ольга говорила довго і гарячкове. Говорив і Франко. Переконував, доводив, просив. Потім, у вівторок, за Ольгою приїхав Володимир Озаркевич.

“Тогди мені було добре і весело, і щаслива чуламся, коли, глядучи на вас обох… виділам межи вами приязнь, - напише Ольга Франкові відразу по зустрічі, але, на жаль, цих рядків Франко ніколи не прочитає. -…Не тямлю, чи коли було мені так лехко на серцю як того вечора; тогди і любов гор'яча зачала приступати до мене. Як хорошо жінці любити!”

Цей лист Ольга відправила в Нижній Березів 8 березня на адресу Кирила Геника, бо саме до нього як репетитор приїхав Іван Франко. Лист прийшов тоді, коли Кирило Геник сидів уже в тюрмі разом з Франком. Лист було передано судові. Слідчий викликав Геника і запропонував йому відкрити листа. Геник відмовився, боячись провокації. Тоді слідчий звернувся до палати радних, і з їх згоди лист було відкрито і прочитано. Його підшили до слідчої справи, і аж через півстоліття Михайло Возняк виявив лист в архівах.

Що ж трапилось?

З березня Ольга і Володимир Озаркевичі попрощались з Франком, і на другий день він разом з Кирилом Геником вирушив у дорогу. У Яблуневі вони зупинились в заїзді Йосля Глюкштерна (який насміх долі: в перекладі з єврейської це прізвище означає “щаслива зірка”), щоб перекусити. Там їх помітив жандарм. Кирила Геника жандарм знав, бо ж поліція не дрімала і тримала “на мушці” всіх “соціалістів”. Жандарм не був би жандармом найяснішого татка цісаря, коли б не спитав, з ким це водить “кумпанію” Геник. Він попросив у Франка “посвідчення особи”. Документів Франко з собою не мав, а тому показав залізничний квиток на ім'я Карла Срочинського. Однак для жандарма цього було замало, і він забрав Франка з Геником в комісаріат, де Франко зізнався, що він не Срочинський, а Франко.

Самого прізвища було досить, щоб Франка і Геника негайно арештували і в той же день відправили в Коломию для дальшого “вияснення справи”.

Склалось так, що незадовго перед прибуттям Франка в Яблунів, в селі Москалівка, що коло Косова, брати Фокшеї вирішили звести рахунки із сільським війтом за здирство і знущання над громадою. Слідчі органи зі шкіри лізли, щоб добачити в цьому акті розгніваних селян наслідки “соціалістичної агітації”, котру на Косівщині проводили сестри Михайла Павлика, Ганна та Параска.

Саме в цей час “всі краєві” газети великими літерами друкували повідомлення про поїздку австрійського монарха по Галичині. По селах Гуцульщини бігали спеціальні агенти, щоб серед “місцевого населення” відібрати легінів, здорових, високих, приємних на вигляд, котрі мали б перед цісарем в Коломиї продемонструвати добробут і процвітання цього “закутку імперії”.