Читать «Тричі мені являлася любов» онлайн - страница 18

Вона не повірила. І чим більше старався Ярослав, тим більше не вірила, її тепер страшить, що справді, ради її майбутнього, ради неї самої Франко може схибити, може покинути оте “святе діло”, про яке їй писав.

Франко знаходить найрізноманітніші способи, щоб листуватися з Ольгою. То він передає через Ярослава книжку, в якій наколоті букви. Ольга ховається від батьків і ночами виписує букви і складає слова від свого коханого. А то друзі привозять чистий аркуш паперу, який потрібно потерти цибулею, щоб проявити текст…

В хаті сварки кожен день. Мама нарікає на свою долю, що нагородила її такою донькою, на котру тепер показують пальцями і з котрої сміються горобці. Батько сердиться. Він розуміє, що тепер не так легко буде віддати Ольгу заміж. Ославлена, а до того ж бідна… Хто ж її візьме?

Справа ускладнюється ще й тим, що в 1878 році в літературі дебютує Михайлина Рошкевич своїм нарисом “Кума з кумою”. Володимир Барвінський, пишучи рецензію на журнал “Молот”, де був надрукований нарис, зауважив, що тут “подибуємо силування погодити принципи з властивим соціалізмом”. Критика зняла крик, бо автором нарису був не якийсь там “проскрібований” Франко чи Павлик, а дочка священика. Як вона могла наважитись перейти той кордон?

Наскільки вороже зустріла реакційна критика перший нарис Михайлини, настільки палко привітали появу такого багатообіцяючого таланту Іван Франко і Михайло Павлик. “Чесна добродійко! - писав Павлик у листі до Михайлини Рошкевич. - Я зовсім не сподівався, вийшовши з 3-місячної тюрми, такої несподіванки - Ваших писем, котрих не повстидався би й найперший реаліст, і то тим більше було для мене цікаво, що я добре розумію, під яким Ви натиском та контролею були вдома, віддані зовсім на ласку тих, котрі Вас мали честь родити. Далеко слабший натиск на жінок знаю я не в однім місці, і він так наполохав моїх знакомих, що вони навіть страхаються того, що говорили давніше, і тепер попросту заніміли.