Читать «Сестри-вампірки 3» онлайн - страница 34
Надя Фендріх
– Так-так, звісно, ти говориш слушні речі, – урозуміло кивнув Дірк. – Але звідки ТИ їх знаєш? Ти ж – не мисливиця за вампірами!
Сільванія похолола. Fumps! Запитання Дірка заскочило її зненацька. Утім, вона відразу ж знайшлася, що відповісти.
– Ах, ви про це… Та я в книжці про ці правила прочитала. Обожнюю вампірські саги, а надто романи Франциски Бартон. До речі, її син Якоб – мій однокласник. Найкрутіша тема – коли вампір закохується в людську дівчину, ну або вампірка закохується в простого смертного, і вони вирішують бути разом до скону віків. Це так романтично.
Сільванія з тугою подивилась у далечінь. Мисливець за вампірами зітхнув. Йому відразу ж пригадалася Урсула. Вона теж зачитувалася книжками про вампірів. Як вона там без нього?
– Чи не так? – увірвала його думки Сільванія.
– Ти про кохання між людиною і вампіром? Та нісенітниця це все! – пирхнув гер ван Комбаст і рушив далі.
Кохання між людиною і вампіром… Чого тільки не навигадують ці сучасні письменники, аби читачі розкуповували їхні книжки.
«Схід Місяця»
Дака й Антаназія стояли біля колиски, де безтурботно спав Франц.
– Тепер ти і сама бачиш, що твій брат спить спокійним міцним сном, – прошепотіла Антаназія.
Дака ніжно погладила Франца по щоці. Братик спав так спокійно і солодко, що Даці було шкода його будити.
– Нехай ще трохи поспить. Він дуже втомився, – сказала Антаназія.
Повагавшись, Дака кивнула.
– Ropscho. Тоді я побуду тут, поки він не прокинеться.
Вона сіла біля колиски і, не зводячи з Франца очей, тихо заспівала:
Антаназія здивовано дивилася на Даку.
– Що це? – майже беззвучно запитала вона.
– Що «це»? – тихо перепитала Дака.
– Що це за пісня? – прошепотіла Антаназія.
– А, так це ж старовинна колискова. Вона називається «Схід Місяця».
«Невже Антаназія її ніколи не чула?» – здивувалася про себе Дака.
Втім, звідки їй знати? Цю колискову Даці в дитинстві співала її мама. А Антаназія – вампір. У вампірів, мабуть, інші пісні. От тато, наприклад, знає силу-силенну трансільванських народних пісень. Вона і сама непогано знається на вамп-року, а вже пісні «Криптон Крекс» знає напам’ять, всі до однієї.
Антаназія про щось задумалася. На очах у неї заблищали сльози.
– Агов, з вами все гаразд? – схвильовано запитала Дака.
Але Антаназія, здавалося, не чула її. У своїх думках вона була десь далеко.
Дака помахала рукою перед очима Антаназії.
– Так-так, все гаразд, – відповіла та, наче прокинувшись.
Дака пильно подивилася на неї. Яку таємницю приховує всемогутня володарка Трансільванії? Тієї ночі, коли Антаназія прилетіла в Біндбурґ і заявилася до них у будинок, вона була холодна і неприступна. Вампірка використовувала свою безмежну владу, щоб отримати те, що хотіла. А тут, у Чорному замку, Дака побачила її зовсім іншою – чутливою і вразливою. А втім, що їй до таємниць Антаназії? Ось-ось прокинеться Франц, а там і Мурдо прийде. Вони разом придумають, як обкрутити Антаназію кругом пальця, і викрадуть малюка.
Дака оглянула кімнату. Оздоблено її було шикарно, проте вона радше скидалася на склеп, аніж на дитячу. Дака взяла в руки плюшевого кажана. Іграшку пошили далеко не вмілі руки, але з великою любов’ю.
