Читать «Сестри-вампірки 3» онлайн - страница 15

– Якщо триматимемося вкупі, у нас все вийде! – рішуче заявив Міхай.

– А що, як ні? – запанікувала Сільванія.

Міхай взяв її за руку.

– Ми озброєні, Сільваніє. Франц у безпеці. Я цілком контролюю ситуацію.

– Контролюєш? Та що ти кажеш! – вперла руки в боки Ельвіра. – Якось несхоже!

Міхай гнівно глянув на дружину.

– Що ти таке кажеш, Ельвіро?!

– Татусю, мамусю! – розплакалася Сільванія, і Дака пригорнула до себе сестру.

Ельвіра тим часом розійшлася не на жарт.

– Францу майже рік! Виходить, весь цей час ти приховував від мене правду!

– Так якби я розказав усе раніше, ти б тоді всю воду виварила і з себе, і з мене, і з дівчат. Ось подивися, як ти наразі реагуєш! Я просто хотів уберегти тебе.

– Досить заговорювати мені зуби! Уберегти мене він хотів… Ха! Я доросла людина і твоєї опіки не потребую! Ти… Ти просто…

Франц виглянув із кошика і, побачивши, що всі навколо несамовито волають, розплакався. Але ніхто не звернув уваги на плач. Батьки щосили волали одне на одного. Сільванія тремтіла всім тілом, Дака плакала.

– Мамусю, татку, прошу, припиніть, – благала Сільванія. Вона пильно подивилася на батьків і одразу відчула, як якась загадкова сила шалено виривається з неї назовні. З очей посипалися іскри, щось затріщало, але це був не вогняний погляд, а дещо інше. П-ф-ф-ф! Міхай і Ельвіра пустили очі під лоба і раптом почали усміхатися, наче нічого й не було.

Сільванія спантеличено спостерігала за батьками. Невже вона знову щось накоїла? Замість того, щоб сваритися, Міхай і Ельвіра взялися за руки і, сміючись, пустилися в танок. Але танцювали вони не танго і не вальс, як це бувало зазвичай, а водили справжнісіньку тополю.

Вдосталь натанцювавшись, батьки зупинилися, поглянули одне на одного і, надриваючись від реготу, почали гримасувати. Ельвіра показала Міхаю язика, а той прикинувся, ніби схопить її за ніс. Потому вони почали вдавати з себе слонів: тупотіти і прикладати руки до лиця, ніби це хоботи.

– Fumps! – вигукнула Дака.

– Що це було? – здивовано запитала Сільванія.

Дака підійшла до батьків і заплескала в долоні просто перед очима у Ельвіри. Але та й оком не змигнула. Тоді Дака замахала у батьків перед носами кулаком, але й це не справило на них ніякого враження. Міхай обійняв Ельвіру, і та охоче пригорнулася до нього. Батьки безтурботно реготали і воркували, геть забувши про страшну сварку, що зчинилася між ними лише хвилину тому. Франц перестав плакати і знову засвітився від щастя.

А ось Дака помітно спохмурніла.

– Ти їх загіпнотизувала! – з докором сказала вона сестрі.

– Я? – вжахнулася Сільванія.

– Так, ти. Негайно поверни все назад! – звеліла Дака.

– Але як? – схопилася за голову Сільванія. – Я ж навіть не знаю, як це сталося!

Батьки-пустунчики

Неспокійно було цього вечора і в сусідському будинку.

Поки Дака і Сільванія намагалися вгамувати здурілих батьків, Урсула стояла у ванній кімнаті, схилившись над унітазом. Самопочуття у неї зараз було напрочуд кепське.

За її спиною стовбичив Дірк ван Комбаст.

– Я негайно відвезу тебе до лікарні! – заявив він.