Читать «Сестри-вампірки 2» онлайн - страница 8

– «Криптон Крекс»?! – стрепенувся Міхай. Він умить прокинувся. – Вибач, але ні, – випроставшись, сухо промовив вампір.

– ЩО? – Дака завмерла на місці і з жахом дивилася на тата. – Але, тату, я повинна потрапити на цей концерт!

Однак Міхай був невблаганний.

– Ні, я забороняю тобі туди йти, – похитав він головою.

Двері прочинилися, і в отворі з’явилася кучерява рудоволоса голова. Ельвіра Цепеш щойно повернулася додому зі своєї крамнички і збиралася приготувати обід для всієї родини. Талановита дизайнерка, вона прекрасно розумілася не лише на кольорах і формах предметів, але й на почуттях та емоціях інших людей. Ось і зараз одного погляду на чоловіка і доньку їй вистачило, щоб зрозуміти: у підвалі коїться щось недобре. Міхай був занадто бадьорий для цього часу доби, а Дака  – занадто сумна для першого дня канікул.

– Що у вас сталося? – поцікавилась Ельвіра.

– Тато сказав, що не відпустить мене на концерт «Криптон Крекс», – відповіла Дака, ледь стримуючи сльози. – І це тоді, як «Криптон Крекс» сьогодні виступають у клубі «Бет Чорч».

Ельвіра пильно подивилася на чоловіка. В її очах читалося здивування: Міхай рідко в чомусь відмовляв дівчаткам, і до того ж він чудово знав, що Дака обожнює цей рок-гурт. Ельвіра обійняла доньку за плечі.

– Але чому ж? – почала вона. – Це зовсім недалеко звідси. Усього лише годинка польоту, якщо не менше…

Але погляд Міхая змусив її прикусити язика.

– Ні, – відрізав він. – Nici doi viati!

Розмову було закінчено. Так уже повелося в їхній родині: якщо Міхай Цепеш каже: «Ніколи в житті», – до того ж не німецькою, а рідною мовою, отже, його рішення остаточне й оскарженню не підлягає, навіть Ельвіра не зможе пом’якшити його серце.

Не тямлячи себе від люті, Дака вирвалася з маминих рук і вибігла з підвалу. За кілька хвилин угорі грюкнули двері.

Ельвіра здивовано здійняла брови.

– А відколи це ти став диктатором? Та й чим тобі, власне, не догодили «Криптон Крекс»?

Міхай мовчки піднявся з труни і, акуратно склавши шовкову ковдру, повернувся до Ельвіри. Його очі блищали недобрим вогнем.

– А ти знаєш, хто менеджер у цих… як їх там… «Кривавих біфштексів»?

Міхай мав на увазі, звичайно ж, «Криптон Крекс», але в нього була погана пам’ять на імена і назви.

– Дітер Болен? – усміхнулася Ельвіра.

– Не смішно, – пирхнув Міхай.

Але Ельвіру вже було не зупинити.

– Ти так гадаєш? А як на мене, дуже навіть смішно! – хихотіла вона.

Але Міхай і не всміхнувся.

– Ксантор!

Ельвіра здригнулася.

– Ксантор? – із жахом прошепотіла вона.

Міхай похмуро кивнув.

– Невже… той самий Ксантор?

Міхай знову кивнув.

– Ох, диявол…

Цієї миті Ельвіру легко можна було сплутати зі вампіркою: її обличчя стало мертвецьки блідим…

***

У Даки настрій був препоганий. Вона почувалася розчавленою горем.

Тут навіть обід не рятував, хоча мама сьогодні навмисне приготувала одну з її найулюбленіших страв.

Тато ж, навпаки, робив вигляд, ніби нічого не сталося.

– М-м-м, смачненько, моя люба дружинонько, inima! Як же мені смакує твоя запіканка з павуками-кровососами!

Ельвіра посміхнулася. Сільванія пильно поглядала то на маму, то на тата. Дака мовчала.