Читать «Сестри-вампірки 2» онлайн - страница 25
Надя Фендріх
Після сніданку Дака і Сільванія вирішили ще трохи подрімати, а коли прокинулися, ледь не запізнилися на кладовище, де на них вже чекали Гелена, Лудо і Якоб.
Лудо заздалегідь склав список речей, що можуть знадобитися в поході, і тепер стояв із поважним виглядом і записував імена друзів навпроти кожного пункту списку.
– Привіт! – гукнули присутнім сестри.
– Привіт! – відгукнулися Гелена і Лудо. Якоб лише холодно подивився в бік Сільванії і Даки і, присівши на лавку, почав гортати журнал із коміксами.
У Сільванії тривожно забилося серце. Який ґедзь його сьогодні вкусив?
– У вас є надувні матраци? – відразу ж перейшов до справи Лудо, не звертаючи уваги на дивну поведінку Якоба.
– Так, а ще в нас є спальні мішки й ліхтарики, – відповіла Дака, сяючи від радості (втім, і її гарного настрою Лудо теж не помітив). Сільванія обережно підійшла до Якоба.
– Привіт! – сказала вона.
– Привіт, – сухо відповів хлопець.
Сільванія запитально подивилася на Гелену, мовляв, що це з ним? Але Гелена уважно слухала Даку.
– І? Ти була там? – згораючи від цікавості, спитала Гелена.
– Так! – випалила Дака. – Це був концерт усього мого життя! Все було просто zenzatoi futzi!
– Розповідай! – вигукнула Гелена.
– Мурдо витягнув мене на сцену й танцював зі мною! – почала Дака.
– Оце так! – захоплено зітхнула Гелена.
– І тепер Дака закохана у вампіра! – встромила свої п’ять копійок Сільванія.
Дака злегка почервоніла.
– Gumox! Нічогісінько я не закохана. Ви вже все зібрали для походу? – спробувала змінити тему вона.
– Закохана у вампіра… – мрійливо промовила Гелена.
Розмова зацікавила Якоба. І схвилювала Сільванію.
– По-твоєму, всі рок-зірки – вампіри? Всі-всі? Джастін Бібер і Гайно теж? – постаралася перевести сказане на жарт Сільванія.
Гелена зрозуміла, що ляпнула зайвого.
– Щодо Гайно – так це напевно, – захихотіла вона й, глянувши в бік Якоба, навмисне голосно додала: – Та жартую я, жартую!
Якоб дивився відчуженим поглядом кудись удалечінь. Ця його відчуженість була зараз саме до речі. Урешті-решт Сільванія, авжеж, розкриє Якобу свою таємницю. Знати б тільки, коли і за яких обставин це найкраще зробити… У героїв любовних романів, якими вона зачитувалася, теж траплялися всілякі труднощі, але жодна з них не могла зрівнятися з тією делікатною ситуацією, в якій опинилася сама Сільванія.
Лудо відклав список і наморщив чоло.
– Коли, кажете, був цей концерт? Бува не вчора вночі? Годині о другій або о третій.
– Ну ти й зануда, – захихотіла Гелена.
– Та то просто мені сон недобрий наснився. Там навколо Даки кружляли якісь страшні, зловісні тіні, – задумливо сказав Лудо.
Дака розсміялася.
– По-перше, зовсім Мурдо не страшний і не зловісний. Він дуже милий і класний. Не віриш мені – запитай Сільванію. А по-друге, ми начебто післязавтра в похід ідемо, а ще й половини не зібрали. Тож не відволікайся, Лудо.
Вона почала уважно вивчати список.
Сільванія, зібравшись із духом, підійшла до Якоба.
– Що це з тобою сьогодні? – тихо запитала вона, присівши поруч.
Якоб обернувся.
– Ми начебто вчора в кіно збиралися? – з докором запитав він.