Читать «Розповіді про композиторів» онлайн - страница 64

…Наприкінці вересня 1941 року Дмитро Дмитрович Шостакович завершив три частини симфонії. Про це з'являється повідомлення в газеті «Ленінградська правда» серед зведень з Південного фронту, серед описів фронтових епізодів. І ленінградці знають: мистецтво не вмерло, воно живе, сяє, гріє серце.

Прем’єра Сьомої симфонії відбулась у Куйбишеві 5 березня 1942 року, куди Шостаковича, тільки-но з’явилася можливість, вивезли з Ленінграда. Куйбишевське виконання — симфонія прозвучала у виконанні оркестру Великого театру Союзу РСР під керуванням Самуїла Самосуда — стало стартом її урочисто-звитяжного ходу по всій земній кулі. Найвидатніші диригенті! світу — Тосканіні, Кусевицький, Орманді, Монте, Мюнш — вважали за честь поставити знамениту симфонію Шостаковича.

Ленінград, серпень 1942 року. Блокаду повністю ще не знято, але інколи залягає незвична для ленінградців тиша — замовкає ворожа артилерія. На 9 серпня призначено концерт — виконання Сьомої симфонії Шостаковича.

«Знову переповнений зал філармонії, як було це до війни й на самому початку війни. Оркестранти схвильовані. Диригент, очевидячки, теж. Я слухала Сьому симфонію, і мені здавалось, що це все про Ленінград. Брязкіт ворожих танків, що наближаються, — це було тут. Алє світле завершення ще попереду», — пише Віра Інбер у «Ленінградському щоденнику».

Величава героїчно-трагічна епопея про радянську Вітчизну, про безпощадну й жорстоку боротьбу з фашизмом, боротьба за життя і щастя народу, яка приведе до перемоги, — такий грандіозний зміст Сьомої симфонії. Вона справляє разюче враження, бо Шостакович зумів органічно поєднати широчінь художніх узагальнень і майже зриму конкретність образів, послідовність розвитку і різні контрастні протиставлення. Героїчний пафос, прониклива лірика, громадянськість втілюються композитором то в яскравій плакатності, то в поглиблено психологічній музиці. Написавши Сьому симфонію як глибоко новаторський твір, Шостакович основується на корінних традиціях російської музичної класики, продовжуючи ї своєрідно розвиваючи їх.

Чотиричастинний цикл Сьомої симфонії більший звичайного — перша частина звучить майже 50 хвилин. Алє це закономірно, бо основний конфлікт зосереджений саме у цій частині. «Перша частина, — писав Д. Шостакович, — розповідав про те, як у чудове наше мирне життя увірвалась грізна сила — війна. Я не ставив собі завдання натуралістично зобразити військові дії (гул літаків, гуркіт танків, залпи гармат), я не писав так звану батальну музику. Я хотів передати зміст суворих подій».

Енергійна, мужня маршоподібна тема відкриває першу частину симфонії. У неквапній оповіді розгортається світла картина мирного життя нашої країни. Її доповнюють ніжні й трепетні ліричні теми, які можна пов’язати з образами рідної природи і з заповітними переживаннями. Поетичне звучання ліричних тем передається дуетом флейти-пікколо й першої скрипки. Ось «застиг» останній акорд, ніби розчиняючись, «розтає» мелодія скрипки. Відчуття спокою, тиші оволодіває слухачами. І зненацька здалеку лунає барабанний дріб. Чітка розміреність малого (військового) барабана справляє величезне враження, породжує відчуття тривожного і напруженого очікування. Триває це чекання недовго — тільки-но на тлі барабанного дробу з’являється тема навали, постає образ вторгнення грізної сили. «Епізод навали» — так називають цей розділ першої частини симфонії.