Читать «Прокрастинація» онлайн - страница 140

Попрацюйте над збалансованим баченням свого минулого, сьогодення і майбутнього. Важливо не застрягнути в часі. Якщо ви застрягли в минулому, то не можете насолоджуватися сьогоденням чи планувати майбутнє. Якщо ви застрягли в сьогоденні, то перебуваєте під владою безпосереднього моменту, без прив’язки до минулого чи майбутнього; ви не можете використати власний досвід. Якщо ви застрягли в майбутньому, то ви заблоковані у світі фантазій — доброму чи злому, — і все, що ви робите, це плануєте або переживаєте. У книзі «Парадокс часу» автори Зімбардо та Бойд підкреслюють, що потрібно досягнути балансу між цими часовими напрямками, та висувають багато пропозицій, як можна змінити налаштування годинника вашої часової перспективи.

Насолоджуйтеся своїм «вільним» часом. Очевидно, що прокрастинаторам складно працювати ефективно, але те, що їм важко відпочивати, вони зазвичай випускають з уваги. Навіть якщо ви спробуєте зайнятись чимось веселим, коли прокрастинуєте, то є ризик, що ви не зможете насолодитися цим сповна, адже знатимете, що робите це, аби уникнути необхідності робити щось інше. Або ж ви можете навіть не дозволяти собі відволікатися на щось веселе, бо ви відчуваєте власну непродуктивність, а тому й не заслуговуєте цього. У будь-якому разі, ваші веселощі далекі від справжніх.

Задоволення має дуже важливе значення в житті. Намагайтеся вносити його в плани та дарувати собі його без відчуття провини чи розпачу. Час для гри потрібен кожному, незалежно від того, наскільки поганим ви себе вважаєте. Якщо ви позбавляєте себе істинного відпочинку, у вас закінчаться сили, як у машини закінчується пальне. І ви крастимете в себе вільний час, прокрастинуючи.

14. Вчимося казати «так» і «ні»

Прокрастинація може бути непрямим способом відмовити, коли ми не можемо відмовити прямо; також вона може «викрадати» час, щоб витрачати його на речі, яким ми не можемо прямо сказати «так». Вирішити, на що погодитись і від чого відмовитись, іноді складно. У суспільстві, де керує споживацтво і панує бажання отримати більше, сучасне життя характеризується одним словом — «більше». У нас більше інформації, більша швидкість, більше вибору, більше машин, більше речей, більше телеканалів, більше мобільності і більше вимог до нашого часу. Більше, більше, більше. Із цим ненаситним наголосом на отриманні більшого багато людей врешті починають відчувати, наче в них стає менше чогось насправді найважливішого: менше часу на перерви, менше приватності, менше можливостей йти за власними бажаннями, менше часу з людьми, яких ми любимо, менше часу на творчий пошук. Дуже легко зависнути у прагненні більшого. Прокрастинація може віддзеркалювати наше відчуття пересиченості тим, чого надто багато, або ж спраглість за чимось, чого нам бракує. Замість покладатися на прокрастинацію, ми, автори, вважаємо, що важливо свідомо казати «так» тому, що покращує наше життя, і казати «ні» — тому, що його відбирає. І говорити це потрібно прямо, щоб не змушувати прокрастинацію промовляти за вас.