Читать «Помста Перса Дарія, або Скіфо-перська війна» онлайн - страница 63

Широко розгорнуті крила орла — то кавалерія впереміжку з пішими. Їхнє завдання — оточити противника, взяти його в тісне кільце й вирубати до ноги.

Головним акордом битви наступить година, коли під барабанний дріб і завивання музичних інструментів головнокомандуючий військами, сонцесяйний Дарій, на похідній колісниці, запряженій трійкою красивих різномастих коней, поведе безсмертних. Зав’яжеться короткий, але переможний поєдинок. Радісно з усіх боків озвуться сурми, співаючи перемогу. Вояки несамовито горлатимуть: «Слава богам! Слава Дарію!» Тріпотітимуть, роздуті літнім леготом, зелені стяги, а на бунчуках дзеленчатимуть дзвіночки. Заспівають ріжки. Безсмертні, оточивши Дарія кільцем, урочистою ходою покинуть поле, всіяне полеглим ворогом. Гвардія поїде бенкетувати, гучно відмічати перемогу.

Так неодмінно буде. А поки що Дарій у супроводі почту об’їжджав війська, що розтяглися по чолу на кілька стадій. Головнокомандуючий голосно підохочував воїнів до звитяги — обіцяв хоробрим щедрі нагороди. Майже впритул до царської колісниці їхали на конях важкий Псталпс і стрункий у стані Артабан. Бадьорий настрій Дарія, його святковий одяг (червоний каптан і жовта шапка, оздоблена перлами), блискуча амуніція воєвод справляли на вояків гарне враження. Справа і зліва бажали царю вічного життя, здоров’я, слави, перемоги. Звідусіль лунав сміх, жарти. Радістю світилися зарослі обличчя простих вояків, що давно не знали ні сталевого леза, ні кістяної гребінки.

Зійшло сонце і перси застигли в тривожному чеканні. Дарій м’яв у руках червону, гаптовану золотом, хусточку. На владику крадькома поглядав Псталпс. У проводиря закралася підозра, що Дарій нервує. Дійсно, для тривоги були підстави. Противник непевний. Чи приведе Іданфірс свої царства для битви?

Враз гострий слух Дарія з Псталпсом відреагував на коливання повітря. Помилки не було: то супротивник обізвався. По хвилі з-за валуна вирвалось тисячоголосе ревище, підсилене музичними інструментами. Подібної сили звуки, від яких холоднішала у жилах кров, спроможне створювати натреноване в походах горло кочівника. Погляди Дарія з Псталпсом прикипіли до верхівки валу. Ось із-за гребеня вистромилася щетина піднятих догори списів. Показалися вершники, коні, голови піших, вози. Виткнулися фігури вершників. Вони рухалися впереміжку з пішими та возами. Вози тягли бики.

Перси мовчки дивилися на орду, що котилася з гори, і прискіпливо її вивчала. На рівному полі натовп без зупинки котився вперед. І лише на відстані польоту двох стріл зупинився перед вишикуваними рядами і стулив пельку. Натомість з боку Скіфа линули хрипкі звуки ріжків та суворі оклики старших.

Персам добре видно, що противник (вершники та піші) гуртується навколо бунчуків і знамен. На бунчуках кінські фарбовані хвости, а на знаменах зображені голови хижих тварин. Скіфи у гостроверхих шапках, лопаті яких прикривають спини. Одягнені в повстяні або шкіряні каптани, довгі штани, заправлені в розтруби чобіт. Озброєні короткими мечами та списами і, звичайно ж, луками. Дехто тримає важку сокиру чи булаву з шипами.