Світе ясний! Світе тихий!Світе вольний, несповитий!За що ж тебе, світе-брате,В своїй добрій, теплій хатіОковано, омурано(Премудрого одурено).Багряницями закритоІ розп’ятієм добито?Не добито! Стрепенися!Та над нами просвітися,Просвітися!… Будем, брате,З багряниць онучі драти,Люльки з кадил закуряти,Явленними піч топити,А кропилом будем, брате,Нову хату вимітати!
* * *
Тече вода з-під явораЯром на долину.Пишається над водоюЧервона калина.Пишається калинонька,Явор молодіє,А кругом їх верболозиЙ лози зеленіють.Тече вода із-за гаюТа попід горою.Хлюпощуться качаточкаПомеж осокою.А качечка випливаєЗ качуром за ними,Ловить ряску, розмовляєЗ дітками своїми.Тече вода край города.Вода ставом стала.Прийшло дівча воду брати,Брало, заспівало.Вийшли з хати батько й матиВ садок погуляти,Порадитись, кого б то їмСвоїм зятем звати?
* * *
Тим неситим очам,Земним богам – царям,І плуги, й кораблі,І всі добра землі,І хвалебні псалмиТим дрібненьким богам.Роботящим умам,Роботящим рукамПерелоги орать,Думать, сіять, не ждатьІ посіяне жатьРоботящим рукам.Добросердим-малим,Тихолюбцям-святим,Творче неба й землі!Долгоденствіє їмНа сім світі; на тім…Рай небесний пошли.Все на світі – не нам,Все богам тим – царям!І плуги, й кораблі,І всі добра землі,Моя любо!… а нам —Нам любов меж людьми.
Умре муж велій в власяниці.Не плачте, сироти, вдовиці,А ти, Аскоченський, восплачВоутріє на тяжкий глас.І Хомяков, Русі ревнитель,Москви, оте[че]ства любитель,О юпкоборцеві восплач.І вся, о Русская беседа,Во глас єдиний ісповєдуйСвої гріхи.І плач! і плач!
* * *
Хоча лежачого й не б’ють,То і полежать не даютьЛедачому. Тебе ж, о, суко!І ми самі, і наші внуки,І миром люди прокленуть!Не прокленуть, а тілько плюнутьНа тих оддоєних щенят,Що ти щенила. Мэко! Мэко!О, скорбь моя, моя печаль!Чи ти минеш коли? Чи псамиЦарі з міністрами-рабамиТебе, о люту, зацькують!Не зацькують. А люде тихоБез всякого лихого лихаЦаря до ката поведуть.
* * *
Царів, кровавих шинкарів,У пута кутії окуй,В склепу глибокім замуруй.Трудящим людям, Всеблагий,На їх окраденій земліСвою Ти силу ниспошли.А чистих серцем? Коло їхПостав Ти ангели свої,Щоб чистоту їх соблюли.Мені ж, о Господи, подайЛюбити правду на земліІ друга щирого пошли!
